Десна: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Походження назви: пунктуація |
→Походження назви: вікіфікація, стиль |
||
Рядок 52:
== Походження назви ==
Гідронім «[[Десна (значення)|Десна]]» доволі поширений на територіях розселення слов'ян. Він виводиться з {{lang-x-slav|*desnъ}} («правий»); згідно зі [[Словарь української мови|словником Б. Грінченка]], словом «де́сна» українці називали праву руку ще на початку ХХ сторіччя<ref>{{Грінченко|Десна|11842-desna.html#show_point}}</ref>. Але тривалий час тлумаченню назви річок як «права» заважав факт, що всі вони є не правими (за сучасними правилами географії — за течією), а навпаки, лівими притоками. [[Никонов Володимир Андрійович|В. А. Никонов]] у свому словнику серед інших гіпотез опублікував припущення, що давнину слов'яни іменували притоки не за течією, а проти її. Здогадка надалі була переконливо обґрунтована академіком [[Толстой Микита Ілліч|М. І. Толстим]]<ref>{{книга|автор=[[Поспєлов Євген Михайлович|Е. М. Поспелов]]|заголовок=Топонимический словарь Московской области|місце=М.|видавництво=Инфомационно-издательский дом «Профиздат»|рік=2000|сторінки=81-82|сторінок=320|ref =}}</ref>. Академік [[Шахматов Олексій Олександрович|О. О. Шахматов]]
Відомий краєзнавець О. Знойко зазначає: «Десна — антський гідронім, подібно до інших. Неподоланна любов до своєї землі не дозволила антам відступити перед аварами. Жорстока поразка від готів (IV ст.), безперечно, посунула антів на північ. До зустрічі з аварами дожили нащадки колись могутнього народу — плем'я танів — данів (за Шафариком — танва), але й вони, мабуть, подалися на північ. Тому з VI століття згадок про перебування антів на Дніпрі немає. Хроніка Менандра (568—582 рр.), де йдеться про разгром антів у бою з аварами й жахливі наслідки цієї поразки, пояснює, чому в сучасних хронологіях 568 рік згадується як дата розселення слов'ян на захід. Академік О. О. Шахматов писав, що в цей час анти зайняли північну частину території Подолії, Волині й Київщини. Саме на Київщині, треба думати, й відбувся остаточний розгром антів аварами».
|