День Українського козацтва: відмінності між версіями

Як писав ще французький дипломат [[Жан-Бенуа Шерер]] у своїй історичній праці «Аннали Малої Росії, або історії запорозьких та українських козаків», виданій 1788 року в [[Париж]]і, Покрова Пресвятої Богородиці було для козаків великим святом, оскільки їхню церкву було присвячено Діві Марії. Коли вони бажали обрати нових членів старшини, то збиралися саме у цей день.<ref>Шерер, Жан-Бенуа. [http://litopys.org.ua/scherer/sher.htm Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії]: Пер. з фр. В.&nbsp;В.&nbsp;Коптілов&nbsp;— К.: Укр. письменник, 1994.&nbsp;— 311 с. ISBN 5-333-01214-8</ref>

 

В Україні немає важливішого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та важливішого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього. За останні три з половиною століття український народ тричі піднімався на боротьбу за встановлення державної незалежності.