Амет-Хан Султан: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 61:
У січні [[1944]] року Амет-Хан Султан в парі зі своїм веденим Героєм Радянського Союзу [[Борисов Іван Григорович|Іваном Борисовим]] перехопив над [[Каркінітська затока|Каркінітською затокою]] і примусив до посадки на свій аеродром німецький зв'язковий літак [[Fieseler Fi 156 Storch|«Шторьх»]], який прямував з [[Констанца|Констанци]] в [[Євпаторія|Євпаторію]] з цінними документами. [[7 квітня]] нагороджений [[Орден Олександра Невського|орденом Олександра Невського]]. Брав участь у [[Кримська операція (1944)|визволенні Криму]] і штурмі [[Севастополь|Севастополя]].
 
У травні 1944 року командування полку дозволило Амет-Хану відвідати батьків у [[Алупка|Алупці]]. Разом з ним в Алупці три дні гостював Герой Радянського Союзу [[Головачов Павло Якович|Павло Головачов]]. Під час перебування у батьків Амет-Хан довідався, що його брата Імрана звинувачено у «пособництві окупантам» і арештовано. Саме на час перебування льотчиків у Алупці припала операція [[НКВС]] з [[Депортація кримських татар|примусової депортації кримських татар]]. НКВСівці хотіли забрати і матір льотчика Насібу, за яку вступився син. Невідомо чим би закінчився конфлікт, якби не втручання Головачова<ref name="Butaev"/>. Врешті завдяки заступництву командувача 8-ї армії генерала [[Хрюкін Тимофій Тимофійович|Хрюкіна]] та з огляду на бойові заслуги Амет-Хана, було дозволено не виселяти матір Героя Радянського Союзу до [[УзбекистанУзбецька РСР|Узбецької РСР]]у: Тимофій Тимофійович Хрюкін допоміг Амет-Хану відправити батьків у станицю [[Привольна]] [[Краснодарський край|Краснодарського краю]] до своїх батьків, де мати і батько Амет-Хана жили до повернення в Алупку після війни.
 
Під час переучування на новий літак [[Ла-7]], яке відбувалося влітку 1944 року під [[Москва|Москвою]], Амет-Хан одружився з Фаїною Максимівною Данильченко. Після переучування і відпочинку Амет-Хан Султан брав участь у [[Східно-Прусська операція|боях в Східній Пруссії]], [[Битва за Берлін|битві за Берлін]]. Останній переможний повітряний бій Амет-Хан Султан провів [[29 квітня]] [[1945]] року над аеродромом [[Берлін-Темпельгоф (аеропорт)|Темпельгоф]], збивши [[Focke-Wulf Fw 190|«Фокке-Вульф-190»]]. Указом Президії Верховної Ради СРСР від [[30 червня]] [[1945]] року «за проявлену хоробрість і героїзм у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків, збитих в групових боях» помічник командира 9 гвап з повітряно-стрілецької служби гвардії [[майор]] авіації Амет-Хан Султан вдруге удостоєний звання Героя Радянського Союзу та нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». Усього за чотири роки війни Амет-Хан отримав п'ятнадцять бойових нагород, у тому числі дві Золоті Зірки Героя Радянського Союзу (24.08.1943, 29.06.1945), три ордени Леніна (23.10.1942, березень 1943, 24.08.1943), чотири ордени Червоного Прапора (31.07.1942, 15.11.1942, 13.10.1943, 20.04.1945), орден Олександра Невського (7.04.1944), орден Вітчизняної війни I ступеня (20.01.1945), орден Червоної Зірки (5.11.1941), чотири медалі<ref>За даними банку документів [http://www.podvignaroda.mil.ru/ «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.»]</ref>.