Гетьманщина: відмінності між версіями

'''Гетьма́нщина''' або '''Ві́йсько Запоро́зьке'''&nbsp;— [[Українці|українська]] [[Українське козацтво|козацька]] держава<ref>''Мицик Ю., Бажан О., Власов В.'' [http://www.ebk.net.ua/Book/history/mitsyk_iu/part6/603.htm Історія України, Навчальний посібник.]&nbsp;— К. : ВД «Києво-Могилянська академія», 2008.</ref><ref>''Підкова І.,&nbsp;Шуст Р''. Довідник з історії України. У 3-х т. Гетьманщина (Гетьманська Держава) з І.&nbsp;З.&nbsp;</ref><ref>''Гуржій О.'' Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII&nbsp;ст.: кордони, населення, право.&nbsp;— К., 1996.</ref><ref>''[[Смолій Валерій Андрійович|Смолій В]].'' [http://histans.com/JournALL/journal/1991/4/3.pdf «Українська козацька держава»] // Український історичний журнал.&nbsp;— 1991.&nbsp;— №&nbsp;4.</ref><ref>''[[Салтовський Олександр Іванович|Салтовський О]]''. [http://litopys.org.ua/salto/salt04.htm «Концепції УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку XX сторіччя)»] // КИЇВ.&nbsp;— 2002.</ref> на території [[Наддніпрянщина|Наддніпрянщини]], [[Сіверська земля|Сіверщини]], [[Полісся]] та [[Східне Поділля|Східного Поділля]]. Веде свій початок від найбільшого [[Козацькі повстання|козацького повстання]] в Речі Посполитій&nbsp;— [[Хмельниччина|Хмельниччини]]. Головою виступав виборний [[Гетьман Війська Запорозького|гетьман]]. ВідЗ [[1654]] року перебувала під [[протекторат]]ом [[Березневі статті|московського царя]]. Протягом другої половини [[XVII]]&nbsp;— початку [[XVIII століття]], під час [[Руїна|громадянської війни]]&nbsp;— часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство [[Московське царство|Московського царства]], [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] та [[Османська імперія|Османської імперії]].

У [[1667]] року за [[Андрусівський мир|Андрусівським миром]] розділена по [[Дніпро|Дніпру]] на [[Правобережжя|Правобережну]] і [[Лівобережжя|Лівобережну Україну]]. Після остаточного скасування в Речі Посполитій [[полковий устрій України|козацького устрою]] на Правобережжі [[1699]] року, продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль [[Буферна держава|заслону]] для [[Московське царство|Московського царства]] від її військових супротивників. [[1709]] року, під час [[Велика північна війна|Великої північної війни]], невдало намагалася перейти під протекторат [[Шведська імперія|Шведської імперії]]. Протягом 18 століття поступово втратила політичну і економічну автономію. [[1764]] року наказом імператриці [[Катерина ІІ|Катерини ІІ]] інститут гетьмана було скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в [[Малоросійська губернія|Малоросійську губернію]].

Оскільки з середини [[XIV століття|XIV]] й до 801780-х рр. [[XVIII століття|XVIII&nbsp;ст.]] саме [[городові козаки]] були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як ''Військо запорозьке Городове''.

Гетьманщина за правління Богдана Хмельницького охоплювала землі площею понад 200 тисяч000 км²<ref name="Яковенко-Хмель"/>. Західний кордон відповідав західній межі [[Брацлавське воєводство|Брацлавського воєводства]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], північний і східний кордони&nbsp;— рубежам [[Київське воєводство|Київського]] і [[Чернігівське воєводство|Чернігівського воєводств]]. Південні землі межували з [[Кримський ханат|Кримським ханатом]], а після [[Вічний мир|Вічного миру]] з кордонами [[Військо Запорозьке Низове|Низового козацтва]]. У 1650-х роках козацька держава деякий час контролювала частину Південної [[Білорусь|Білорусі]].

Навесні 1654 року козацько-московськемосковитське військо вдерлося на територію [[Велике князівство Литовське|Литви]]. Козаки самостійно захопили південну [[Білорусь]], і спільно із московитами здобули столицю [[Вільнюс|Вільню]]. У відповідь, армія Речі Посполитої, разом із кримськими татарами, розпочала похід на українську Брацлавщину. Хмельницький спинив супротивника [[1655]] року в [[Охматівська битва (1655)|битві під Охматовим]]. Воєнним послабленням Речі Посполитої скористалася [[Шведська імперія]]. 1655 року шведський король [[Карл Х Густав|Карл X]] розпочав [[Потоп (війна)|війну]] проти Речі Посполитої у [[Прибалтика|Прибалтиці]]. Наступного року, боячись посилення шведів в регіоні, [[Московське царство]] оголосило їм війну і уклало з Річчю Посполитою сепаратний [[Віленське перемир'я|Віленський мир]]. Московити не допустили козаків до переговорів з поляками й противилися приєднанню Південної Білорусі до Гетьманщини. Через порушення Переяславських домовленостей Хмельницький уклав угоду з Шведською імперією і [[Князівство Трансільванія (1570 – 1711)|Князівством Трансільванія]], ворогами Московського царства, й продовжив боротьбу проти Речі Посполитої. Він також відновив дипломатичні контакти з Кримом, вбачаючи небезпеку козацькому суверенітету з північного сходу<ref name="Яковенко-Хмель"/><ref name="Суб"/>.