Ях'я ібн Алі аль-Муталі: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
правопис |
||
Рядок 36:
Походив з династії Хаммудидів. Син [[Алі ібн Хаммуд ан-Насир]]а. Про молоді роки немає відомостей. Бра участь у міжусобній війні на боці Сулаймана ібн аль-Хакама. У 1013 році разом з батьком відправився до Північної Африки. У 1016 році Алі ібн Хаммуд відправився у похід до Піренеїв, залишивши Ях'ю валі (намісником) Сеути.
На своїй посаді він перебував до 1018 року, коли батько було вбито. Ях'я відмовився визнавати стрийко [[аль-Касім аль-Мамун|аль-Касіма]] новим халіфом. З цього моменту став готуватися для походу на Піренеї. У 1021 році скористався невдоволенням берберами діями аль-Касіма, Ях'я ібн Алі висадився на узбережжі, захопивши міста Малагу і Альхесірас. Слідом за цим рушив на Кордову, змусивши стрийко зректися трону та втекти до Севільї. Ях'я став халіфом Кордови. Прийняв особистий титул аль-Муталі бі-ллах (Піднесенний Богом). За нього тривала
Втім вже наприкінці 1022 року серед берберських військовиків виникло невдоволення халіфом, водночас проти Ях'ї виступив аль-Касім. В результаті Ях'я ібн Алі втратив владу, рятуючись втечею в Малазі. Поступово зумів захопити південні райони халіфату, також володарював в Танжері й Сеуті. Після повалення у 1023 році аль-Касіма, Ях'я захопив його у Хересі-де-ла-Фронтері.
Рядок 42:
У 1025 році зібравши значні війська Ях'я ібн Алі рушив на Кордову, змусивши халіфа Мухаммеда III Омейяда втекти до Сарагоси. 9 листопада Ях'ю оголошено халіфом. Втім той не відчував себе безпечним в Кордові. Потому залишивши на господарстві візиря Абу Джафара Ахмад бен Мусу, повернувся до Малаги. При цьому фактичну самостійність набув валі Севільї — Мухаммед бін Ісмаїл.
Вже у 1026 році внаслідок повстання влада Ях'ї в Кордові впала, його
== Джерела ==
| |||