AN/APY-1: відмінності між версіями

З моменту введення у [[1977]] році літаків E-3А до складу {{не перекладено|Авіація ППО|авіації ППО|ru|Авиация ПВО}} і {{не перекладено|Тактичне авіаційне командування ВПС США|тактичного авіаційного командування||Tactical Air Command}} [[Повітряні сили США|ВПС США]] вони пройшли дві фази модернізації. У процесі модернізацій, крім забезпечення відповідно до [[Стандарти НАТО|стандартів НАТО]] можливостей по виявленню надводних цілей, були змінені параметри [[Радіосигнал|сигналу]] РЛС таким чином, щоб уникнути взаємних перешкод [[Літак дальнього радіолокаційного стеження|системи АВАКС]] і наземних радарів [[Протиповітряна оборона|системи ППО]] в [[Західна Європа|Західній Європі]]. Була встановлена суміщена з AN/APY-1 ​​система [[Радіоелектронна розвідка|радіоелектронної]] і [[Радіотехнічна розвідка|радіотехнічної розвідки]] AN/AYR-1. Удосконалилося програмно-апаратне забезпечення бортового комп'ютера, підвищилася також [[Чутливість (техніка)|чутливість]] РЛС. Пізніше додалися нові консолі відображення радіолокаційної обстановки, [[Супутниковий зв'язок|цифрового супутникового зв'язку]], [[NAVSTAR|глобальної системи навігації]] та новий режим роботи систем<ref name="nato.int"/>.