AN/APY-1: відмінності між версіями

}} {{ref-en}}</ref>. У [[1996]] році відділ захисту та електронних систем Westinghouse Electric був придбаний компанією [[Northrop Corporation]] і був перейменований на ''Northrop Grumman Mission Systems''. Саме вона в даний час здійснює технічну підтримку і обслуговування РЛС AN/APY-1/2(V).<ref name="forecast">{{cite web

У [[1963]] році [[Повітряні сили США]] розпочали пошук нової конфігурації [[Літак дальнього радіолокаційного стеження|системи дальнього радіолокаційного виявлення]] ({{lang-en|Airborne Warning and Control System (AWACS)}}), яка мала замінити морально застарілі літаки ДРЛВ {{не перекладено|Lockheed EC-121 Warning Star|EC-121||Lockheed EC-121 Warning Star}}. А в [[1965]] році була започаткована програма розробки технології [[Радіолокація|радіолокаційного виявлення]] цілей на тлі землі ({{lang-en|ORT, Overland Radar Technology}}) для створення [[радар]]у, здатного оглядати нижню півсферу і розрізняти там невеликі швидкорухомі маневрені цілі. Результатом цієї програми стала [[Імпульс (форма сигналу)|імпульсно]]-[[Ефект Доплера|доплерівська]] [[РЛС]], яка використовує не тільки періодичне випромінювання [[Імпульс (форма сигналу)|імпульсів енергії]], а й [[Ефект Доплера|доплерівське зміщення]] фази відбитого від цілі прийнятого сигналу. Така станція працює на принципі порівняння {{не перекладено|Частота повторення імпульсів|частоти повторення імпульсів||Pulse repetition frequency}} (ЧПІ) випромінюваного сигналу РЛС з частотою відбитого луна-сигналу. Далі для створення працездатної РЛС виявлення цілей на тлі землі ({{lang-en|ODR, Overland Downlook Radar}}) було проведено велику кількість досліджень для селекції робочого сигналу від хибних засічок&nbsp;— потрібен був дуже потужний [[комп'ютер]], здатний перевіряти кожен імпульс РЛС і відображати на [[Дисплей|дисплеях]] операторів тільки справжні цілі і їх реальні координати. Під ці вимоги були зроблені і випробувані два радари. Один з них представила [[Hughes Aircraft Company]], інший&nbsp;— [[Westinghouse Electric]]. Кращою була визнана РЛС компанії Westinghouse, яка отримала кодифікацію AN/APY-1 ODR. AN/APY-1 встановлювалася на спеціально під неї розроблений літак [[Boeing E-3 Sentry|E-3 Sentry]] на базі пасажирського літака [[Boeing 707|Boeing-707-320B]]<ref name="forecast"/>.

Багатофункціональна [[Імпульс (форма сигналу)|імпульсно]]-[[Ефект Доплера|доплерівська]] [[Радар|радіолокаційна станція]] AN/APY-1/2(V) системи АВАКС працює в [[Сантиметрові хвилі|діапазоні]] 1550-5200 [[МГц]]<ref name="forecast"/>.

[[Антена|Антенний пристрій]] являє собою [[Фазована антенна решітка|фазовану решітку]]&nbsp;— плоскі [[Хвилевід|хвилеводно]]-{{не перекладено|Щільова антена|щільові|ru|Щелевая антенна}} грати з швидким скануванням [[Електромагнітне випромінювання|променя]] по [[Підвищення|куту місця]] і механічним обертанням по [[азимут]]у. При роботі антена РЛС обертається зі швидкістю 6 обертів на хвилину, забезпечуючи переміщення променя по [[Коло|колу]]. Хвилеводно-щілинна решітка є антеною [[Нерезонансна антена|нерезонансного]] типу з широкою смугою пропускання. Антенна решітка має форму витягнутого [[еліпс]]а розміром 8 х 1,7 метрів. Розташування щілин у [[Хвилевід|хвилеводі]] обрано таким чином, що створюється розподіл сигналів, який забезпечує низький рівень {{не перекладено|Рівень бічних пелюсток діаграми направленості|бічних пелюсток випромінювання||Side lobe}}<ref name="forecast"/>.

Антена встановлена у великому тарілкоподібному радіопрозорому обертовому обтічнику 9,1&nbsp;м в діаметрі і 1,8&nbsp;м в товщину, що підтримується двома [[пілон]]ами з великою [[Хорда (геометрія)|хордою]] на висоті 4,2&nbsp;м над [[фюзеляж]]ем в хвостовій частині літака. Антена має [[Гідропривод|гідравлічний привод]] і робить коло за 10 [[Секунда|секунд]], забезпечуючи при цьому зону радіолокаційного огляду 360°. Товщина стінок обтічника, який виготовлений зі [[Склотекстоліт|склопластику]], близько 5&nbsp;см. Обтічник має незначний вплив на швидкість і керованість літака, а для поліпшення обтічності нахилений вниз на 6°. Нахил антени від [[горизонт]]у компенсується в електронний спосіб&nbsp;— електронна [[стабілізація]] променя антени здійснюється незалежно від змін кутів [[Крен (авіація)|крену]] і [[тангаж]]у літака. Крім того, до обтічника кріпиться антена для обміну цифровими даними [[Система радіолокаційного розпізнавання|системи розпізнавання «свій-чужий»]] і зв'язкове обладнання. Усередині обтічника також встановлено багато іншого допоміжного обладнання, в тому числі обладнання наддування і [[Рідинне охолодження|рідинного охолодження]]<ref name="forecast"/>.

РЛС AN/APY-1 складається з [[Антена|антенного пристрою]], 28-ми [[Ферити (хімічні сполуки)|феритових]] [[фазообертач]]ів, [[Радіоприймач|приймального]] і [[Радіопередавач|передавального]] розподільних пристроїв, обертового зчленування, [[Радіопередавач|передавачів]], [[Гетеродин|задаючого генератора]] з високим ступенем стабілізації фази [[Опорний сигнал|опорного сигналу]], пристроїв прийому і попередньої обробки сигналів, бортового [[комп'ютер]]а управління режимами роботи станції, пультів керування і системи відображення і індикації інформації<ref name="forecast"/>.

[[Електронна обчислювальна машина]] управління режимами роботи станції також обробляє отримані дані і формує цифрову інформацію про дальність, швидкості, азимут і кут місця цілі. Ці дачні видаються на центральний бортовий [[комп'ютер]], який виконує загальні функції стеження за цілями і управління своїми літаками. Висота польоту повітряних цілей розраховується центральним бортовим комп'ютером за значеннями кута місця цілі, дальності до неї і висоти польоту літака-носія. Отримана інформація надходить на апаратуру відображення даних. Бортовий комп'ютер отримує також дані від [[Навігація|навігаційної]] системи літака, завдяки чому місце цілей може бути розраховане і показане на тлі умовного зображення місцевості, меж зон відповідальності, лінії фронту тощо<ref name="forecast"/>.

Вага радару становить від 5200&nbsp;кг в перших моделях до 3630&nbsp;кг в серійних. РЛС обслуговує 13-19 операторів АВАКС (при [[екіпаж]]і Е-3А з чотирьох осіб). Робочі місця операторів розташовані поперек салону в три ряди. За ними знаходиться станція офіцера управління<ref name="forecast"/>.

Дальність виявлення малорозмірних низьколетячих цілей з [[Ефективна площа розсіювання|ЕПР]] 1 м² на тлі поверхні при відсутності перешкод складає 250 [[Морська миля|морських миль]] (~425 км). Цілі типу [[бомбардувальник]] на середній висоті виявляються на дальності до 520&nbsp;км, а висотні повітряні цілі, що летять з великоим перевищенням над [[горизонт]]ом,&nbsp;— до 650&nbsp;км. На останніх модифікаціях літаків системи АВАКС значно підвищені можливості зі спостереження за малопомітними літальними апаратами, [[Крилата ракета|крилатими ракетами]] на гранично малій висоті і пуском [[Балістична ракета|балістичних ракет]]<ref name="forecast"/>.

Постійне розширення завдань [[Літак дальнього радіолокаційного стеження|ДРЛВ]] літака E-3А стало можливим завдяки високій перешкодозахищеності антени його РЛС, зумовленій виключно низьким рівнем задньої і бічних пелюсток [[Діаграма спрямованості|діаграми спрямованості]]. Ця перевага знайшла практичне підтвердження в реальних бойових умовах в ході [[Війна в Перській затоці|операції «Буря в пустелі»]]&nbsp;— спроби [[Радіоелектронна протидія|радіоелектронного придушення]] іракцями системи АВАКС виявилися повністю безплідними. Ефективність удосконаленої РЛС AN/APY-2 обумовлювалася також широким застосуванням в ній [[Цифрова обробка сигналів|цифрової обробки сигналів]]&nbsp;— на початку [[1990-ті|1990-х]] майже чверть маси апаратури станції (830 кг) припадала на її процесорну частина<ref name="USAF1"/>.

Поліпшенню характеристик виявлення крилатих ракет та інших малорозмірних цілей, а також [[Балістична ракета|балістичних ракет]] на стартовій ділянці траєкторії, в інтересах [[Протиракетна оборона|протиракетної оборони]] сприяла і заміна 16-розрядного радіолокаційного [[процесор]]а цифрової доплерівської обробки і кореляції відбитих сигналів, сучасним швидкодіючим 32-розрядним модульним процесором компанії [[Control Data Corporation]]. Літаки модифікації E-3B мають вдосконалену РЛС AN/APY-2 з бортовим комп'ютером 4PiCC-2, нові системи [[Шифрування|кодованого]] [[Цифровий зв'язок|цифрового зв'язку]]. Літак може працювати з надводним і малорухливим повітряним цілям. За програмою модернізації RSIP РЛС була доопрацьована з метою ефективного виявлення маловисотних [[Крилата ракета|крилатих ракет]]. Заявлялося, що після модернізації приймальної частини локатора останній зможе виявляти об'єкти з ЕПР 1 м² на дальності до 425&nbsp;км<ref name="forecast"/>.