Волосівська культура: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Taromsky (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Taromsky (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Волосівська культура''' — археологічна культура [[енеоліт]]у.
 
Виділена [[Городцов Василь Олексійович|Василем Городцовим]]. Назву одержала за стоянкою у сільця Волосове [[Навашинський район|Навашинського району]] [[Нижньогородська область|Нижньогородської області]], біля міста [[Муром]]а.
Час існування — 2200—1500 роки до Р. Х. Була поширена в басейні річки [[Ока]], нижче міста [[Рязань]] й у низов'ях річки [[Клязьма]].
 
== Поширення ==
Виділена В. А. Городцовим. Назву одержала за стоянкою у села Волосове, біля міста [[Муром]]а.
Час існування — 2200—1500 роки до Р. Х.  (за іншим датуванням 2500-1750 роки до Р.Х.). Була поширена в басейні річки [[Ока]], нижче міста [[Рязань]] й у низов'ях річки [[Клязьма]].
 
ВУ 2000—1500 роках до Р. Х. ''Волосівська культура'' поширилася далеко на північ (стоянка Ніколо-Перевіз на [[Дубна|Дубні]] й інши). На поширеній території культура займала Верхнє й Середнє Надволжя та Волзько-Окське міжріччя.
Для ''Волосівської культури'' типові:
* великі стоянки з великими житлами-землянками,
* своєрідні типи кремінних знарядь,
* фігурки з кістки й каменю,
* посудини із глини з домішкою раковин, прикрашені відбитками штампів, ямками й інше.
Основним заняттям населення було рибальство.
 
Пізня стадія волосівської культури відзначена зв'язками з племенами [[Фатьянівська культура|фатьянівської]] й [[Баланівська культура|баланівської]] культур.
В 2000—1500 роках до Р. Х. ''Волосівська культура'' поширилася далеко на північ (стоянка Ніколо-Перевіз на [[Дубна|Дубні]] й інши).
 
== Вироби ==
Широко використовувалися знаряддя праці з кременю своєрідного типу.
 
Глиняні посуд з домішкою раковин, прикрашені відбитками штампів, ямками й інше; напівяйцеподібної, або котлоподібної форми з округлим дном, й на пізнішому етапі - плоскодонні.
 
Характерні фігурки з кістки й кременю тварин, птахів, риб.
 
== Господарство ==
Основним заняттям населення було рибальство. Також займалися полюванням, збиранням. Мали навички в обробці міді, проте металеві. вироби нечисленні.
 
== Житло ==
Населення жило у великих поселеннях у великих напівземлянках, що були з'єднані між собою вузькими проходами.
 
== Поховання ==
Похоронні пам'ятки волосівської культури мало вивчені. До померлих іноді клали бурштинові прикраси, амулети з зубів тварин, крем'яні знаряддя.
 
== Походження ==
Походження і доля племен волосівської культури не з'ясовані, проте припускають їх приналежність то угро-фінської мовної групи. Одні вчені пов'язують формування волосівської культури з уральсько-камськими, або волго-камськими племенами новокам'яної доби. На думку інших, волосівська культура. склалася на основі спільноти [[Культура ямково-гребінцевої кераміки|ямково-гребінцевої кераміки культур]], або як наслідок змішування з ними [[Верхньоволзька культура|верхньоволзької]] й [[Волго-камська культура|волго-камської культур]].
 
== Волосівська культура у Мордовії ==
У Мордовії пам'ятки волосівської культури виявлено у сточищі річок [[Вад (річка)|Вад]], [[Мокша (річка)|Мокша]], [[Сура (притока Волги)|Сура]]. На Широмасовській стоянці виявлено кременева антропоморфна фігурка, на 2-ій Каргашинській стоянці - фігурка бобра. Численні знахідки кам'яних знарядь, уламків глиняного посуду.
 
== Джерела ==