Штерн Ернст Романович: відмінності між версіями

У [[1902]]—[[1903]]&nbsp;рр. відкрив трипільське поселення в селі Петрени Бельцького повіту [[Бесарабська губернія|Бесарабської губернії]]. Коло наукових інтересів Е. Штерна було надзвичайно широке. Його перу належать роботи з історії [[Давня Греція|Давньої Греції]] та [[Давній Рим|Риму]], із проблем грецької колонізації [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]]. Особливе місце займають публікації епіграфічних пам'ятників з [[Ольвія|Ольвії]], [[Керч]]<nowiki/>і, [[Феодосія|Феодосії]]. Йому належить перша публікація знаменитого [[Бородінський скарб|Бородінського скарбу]] [[Епоха бронзи|епохи бронзи]]. Він опублікував понад 250 наукових праць, значну частину за кордоном. Неодноразово виступав на міжнародних конгресах та археологічних з'їздах у [[Лондон]]і, [[Берлін]]і, [[Варшава|Варшаві]]. Окрім того, його доповідь на археологічному з'їзді у [[Рига|Ризі]] в [[1896]] допомогла розкрити найбільшу археологічну фальсифікацію: придбана Лувром золота корона скіфського Сайтафарна була зроблена в Одесі ювеліром [[РухумовськийІзраїль Рухомовський|І.Ізраїлем РухумовськимРухомовським]].