Сірмій (фема): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 24:
У 1018 році візантійські війська остаточно знищили Перше Болгарське царство. За наказом імператора [[Василій II Болгаробійця|Василя II]] відбулося організація захоплених володінь. Для захисту нових провінцій на півночі, біля Дунаю, було утворено фему Сірмій. Її завдання — оборона кордонів з королівством Угорщина, насамперед від печенігів та узів, що пересилилися туди. Водночас стратегу Сірмія були підвладні архонти міста та жупани сербських князів, насамперед Босна і Рашка. Для більшого контролю над цими областями єпископії Сірмія, Раса і Прізрена було підпорядковано Архієпископству Охрідському.
Поширення візантійської податкової системи на сербів викликало у 1020-х роках низку повстань. найбільш потужним було повстання сербів у 1034 році, яке вдалося придушити лише у 1036 році. В цьому візантійцям допоміг захумлський князь Лютовід. На дяку останній отримав титул протоспафарія і іпата з посадою стратега Сербії. Ймовірно в цей час нагляд та контроль над сербськими князівствами було поділено: північні та центральні керувалися стратегом Сірмія, а південні — князем Захум'я, що мав титул стратега Сербії, без утворення відповідної феми.
Поширення візантійської податкової системи на сербів викликало у 1020-х роках низку повстань. Водночас з 1040-х років активізували угорці. У 1050-х роках стратег [[Роман IV Діоген|Роман Діоген]] за підтримки болгарського дуки [[Никифор III Вотаніат|Никифор Вотаніата]] відбив їх спроби перейти Дунай. З цього часу фема регулярних нападів печенігів і узів. У 1071 році, скориставшись поразками візантійців у війни з сельджуками королівство Угорщина захопила фему.▼
▲
Лише у 1160-х роках за часів імператора [[Мануїл I|Мануїла I]] вдалося відвоювати колишні території. У 1165 році в Срімії було відновлено фему. Втім, після повалення династії Комнінів у 1185 році вона стала зазнавати нападів князівства Рашка. Цього сприяло потужне болгарське повстання на чолі із братами Асенем і Петром, на придушення якого Візантія спрямувала основні сили. Але фему зрештою захопила Угорщина.
| |||