Штерн Ернст Романович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
А04М07 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
А04М07 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 68:
З [[1904]] на кошти [[Імператорська археологічна комісія|Імператорської Археологічної Комісії]] почав розкопки давньогрецького поселення на острові [[Березань (острів)|Березань.]]
У [[1902]]—[[1903]] рр. відкрив трипільське поселення в селі Петрени Бельцького повіту [[Бесарабська губернія|Бесарабської губернії]]. Коло наукових інтересів Е. Штерна було надзвичайно широке. Його перу належать роботи з історії [[Давня Греція|Давньої Греції]] та [[Давній Рим|Риму]], із проблем грецької колонізації [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]]. Особливе місце займають публікації епіграфічних пам'ятників з [[Ольвія|Ольвії]], [[Керч]]<nowiki/>і, [[Феодосія|Феодосії]]. Йому належить перша публікація знаменитого [[Бородінський скарб|Бородінського скарбу]] [[Епоха бронзи|епохи бронзи]]. Він опублікував понад 250 наукових праць, значну частину за кордоном. Неодноразово виступав на міжнародних конгресах та археологічних з'їздах у [[Лондон|Лондоні]], [[Берлін|Берліні]], [[Варшава|Варшаві]]. Окрім того, його доповідь на археологічному з'їзді у [[Рига|Ризі]] в [[1896]] допомогла розкрити найбільшу археологічну фальсифікацію: придбана Лувром золота корона скіфського Сайтафарна була зроблена в Одесі ювеліром І. Рухумовським.
В 1908-1909 роках очолював Одеські вищі жіночі курси.
Був почесним членом [[Одеське товариство історії і старожитностей|ОТІС]], дійсним членом [[Московське археологічне товариство|Московського археологічного товариства]]; за свою службу був нагороджений орденами Св. Володимира ІV ступеня, Св. Станіслава та Св. Ганни ІІ ступеня, пам'ятною медаллю на згадку царювання Олександра ІІІ, хрестом австрійського ордена Франца-Йосипа. Після смерті сина-школяра ([[1910|1910 ]]<nowiki/>р.) прийняв запрошення [[Галле-Віттенберзький університет|Галлі-Віттенберзького університету]] й в [[1911]] р. звільнився з [[Новоросійський університет|ІНУ]] (нині – [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]) та переїхав до [[Німеччина|Німеччини]]. Ще кілька років перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]] він приїжджав в [[Одеса|Одесу]] для продовження розкопок на [[Березань (острів)|Березані]]. Два рази обирався [[Ректор|ректором]] університету в [[Галле (Бельгія)|Галлі]] ([[1921]]/[[1922]] і [[1923]]/[[1924]]).
| |||