Холм: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Parnikoza (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Parnikoza (обговорення | внесок)
Рядок 148:
Проте німці не погодилися на створення єдиної української політичної репрезентації і самі опрацювали статут [[Український Центральний Комітет у Польщі|Українського центрального комітету]] – УЦК – інституції яка мала займатися суспільними проблемами, організацією навчання та торгівлі. Садиба УЦК розмістилася в столиці Генерального губернаторства – [[Краків|Кракові]]. В цей час на Холмщині та Південному Підляшші замість колишніх «Рідних хат», які було відновили свою діяльність, проте згідно розпорядженню німців від 25 серпня 1940 р. мали бути ліквідовані, масово почали засновуватись [[українські освітні товариства]] (УОТ), які відповідали за культурну та освітню діяльність серед українців. До червня 1941 р. було утворено 885 кіл цієї організації, що означало їх діяльність в абсолютній більшості сіл населених українцями. В Холмі було утворено 3 середні школи, а загалом в регіоні організовано 68 таких шкіл. Програму навчання цих шкіл було узгоджено з програмою німецьких шкіл. Навчання в середніх школах було можливе після заснуванням бурс-гуртожитків для молоді. Вперше на Холмщині ці школи перейшли на українську мову. Проте брак кадрів, перешкоди німців, які забирали учнів на працю до Німеччини, та переслідування польського підпілля сильно ускладнювало задачу.У Холмі було відкрито українську восьмикласну коедукаційну українську гімназію. Гімназія розмістилася в будинку колишньої духовної семінарії (наразі гімназія ім. С. Чернецького). Найбільша кількість учнів у ній нараховувала 625. При гімназії продовжував діяти музей Холмської землі з багатими зборами ікон та портретів уніатських єпископів. Проте згодом, гімназія була ліквідована німцями, які зробили в цьому приміщенні польовий шпиталь.
 
Усвідомлюючи важливість фахового вишколу молодих кадрів українських ремісників, у 1940 р. Український Центральний Комітет прагнув відкрити низку фахових шкіл. На жаль, цього не вдалося реалізувати. В генерал-губернаторстві того року діяла лише одна українська технічно-реміснича школа в Холмі. (імовірноВона врозміщувалася у приміщенні попередньої царської залізничної школи), що підтверджується її зображенням на марці пошти УДК у Холмі. Поборовши перші організаційні труднощі, у школі створено три перші слюсарські класи, перший столярський та другий слюсарський класи. Ці класи становили так званий нижчий ступінь школи – Ремісничу школу. Вищий ступінь закладу – Технічна школа включала: підготовчий клас до Технічної школи, перший технічний клас (механічний відділ), перший технічний клас (комунікаційний відділ).
 
У повітових містах було засновано Українські допомогові комітети (УДК). Зокрема існував УДК в Холм. Він розташовувався у будинку з червоної цегли з двома порталами по вул. Люблінська 3, що зберігся до нашого часу. У 1941–44 рр. посаду голови Українського Допомогового Комітету в Холмі займає відомий діяч українського військово-морського флоту [[Шрамченко Святослав Олександрович|Святослав Шрамченко]].