Думін Осип Олексійович: відмінності між версіями

1917 разом з Є. Скалієм підпільно організував загін із полонених галичан, який 14 січня 1918 прибув до Києва і став підрозділом куреня [[Січові Стрільці|Січових стрільців]]. 1918—1919 — командант сотні, куреня, полку, армійської групи Січових стрільців. 22 січня 1919 з Києва відправлено загін Січових стрільців на чолі з сотником Думіним на придушення бунту отамана [[Терпило Данило Ількович|Зеленого (Д. Терпила)]], який відмовився виступити на фронт у район Чернігова.

 

1919 потрапив у польський полон, утік до Чехословаччини, де став організатором комуністичних гуртків. Через загрозу інтернування до Польщі підпільно виїхав до Німеччини, 1920 — до [[Москва|Москви]], згодом — до Петрограда (нині м. [[Санкт-Петербург]]), [[Харків|Харкова]]. Працював лектором [[Школа червоних старшин|Школи червоних старшин]] у м. [[Умань]].