Дубровиця: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
доповнення |
||
Рядок 112:
| Рік_сер_мін=2.9 | Рік_сер_макс=11.3
|}}
=== Екологічне становище ===
=== Пам'ятки природи ===
Рядок 124 ⟶ 127:
=== Середньовіччя ===
Перша писемна згадка про місто датується [[1005]] роком<ref name="ЕІУ">Дубровиця // {{ЕІУ/2}}</ref>, коли [[Володимир Святославич|Володимир Великий]] заснував єпископську кафедру в [[Турів|Турові]]. У переліку міст, які мали б належати до єпископії є і Дубровиця. Цей історичний факт зустрічається у книзі «Творение
{{цитата|третіє богомоліє єпископи постави (хъ) въ [[Турів|Турове]] въ лъто 6513 (1005) и придахъ къ ней городиъ съ погостиъ въ послушаніе и священне и благословеніе держати себъ туровской епископіи: [[Пінськ|Пинскъ]], Новгородъ, Городенъ, Берестье, Волковиъськъ, Здитовъ, Неблестепенъ, '''Дубровица''', [[Висоцьк (Дубровицький район)|Виъсочко]], Случескъ, Кописъ, Ляховъ, Городокъ, Смиъданъ и поставихъ первого епископа Фьому, и придахъ села, винаградиъ, зъмли, бортниъе, волоти со всеми придатки... святому Спасу и святий Богородицъ}}
[[Файл:POL COA Hippocentaurus.svg|175px|міні|Герб роду Гольшанських]]
Рядок 206 ⟶ 211:
Призупинила [[Радянізація|радянізацію]] Дубровиччини [[Німецько-радянська війна|напад Німеччини на СРСР]]. 1 липня [[1941]] року [[Третій Рейх|німецькі війська]] зайняли Дубровицю<ref name="Історія міст і сіл"/><ref>{{РЕІУ/2}} — С. 98.</ref>. 1 вересня 1941<ref>{{cite web|url=http://www.territorial.de/ukra/wolhyn/sarny.htm|назва=Kreisgebiet Sarny|мовою=нім.|дата=|веб-сайт=Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945|дата-доступу=20 лютого 2015|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3VnRLg2|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref> німці підпорядкували місто новоутвореному [[Сарненський ґебіт|Сарненському ґебіту]] [[Генеральна округа Волинь-Поділля|Генеральної округи Волинь-Поділля]] [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]].
Під час німецької окупації в місті діяли підпільні групи [[Організація українських націоналістів|ОУН]]-[[Українська повстанська армія|УПА]] та червоних партизанів. Духовні потреби [[Поліська Січ|УПА «Поліська Січ»]] ще у 1941 році забезпечував Дубровицький священик отець Михайло Семенюк<ref>{{книга|автор=Володимир Сергійчук|частина=|заголовок=Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи|місце=К.|видавництво=ПП Сергійчук М. І.|рік=2011|сторінки=416-423|isbn=978-966-2911-36-7}}</ref>, який для цього неодноразово відвідував [[Олевська республіка|«Олевську республіку»]]<ref>{{cite web|url=http://poliskasich.org.ua/?p=13|назва=70-чя Олевської Республіки та УПА “Поліська Січ”|автор=|дата=10.10.2011|веб-сайт=Сайт «Поліська Січ»|дата-доступу=10 лютого 2015|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3VqTe2K|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>. Комендантом районної поліції був Кирило Сиголенко (справжнє ім'я [[Сигал Хаїм Ісакович|Хаїм Сигал]])<ref>{{cite web|url=http://tsn.ua/analitika/istoriya-z-grifom-sekretno-komendant-policiyi-kirilo-sigolenko.html|назва=Історія з грифом «Секретно». Комендант поліції Кирило Сиголенко|автор=Володимир В'ятрович|дата=31.05.2012|веб-сайт=[[ТСН]].ua|дата-доступу=27 серпня 2014|url-архіву=http://www.webcitation.org/6b3Vu9qW4|мертвий-url=no|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>. Дубровиця перебувала в сфері активності об'єднання [[ВО-1 «Заграва»]] структурної одиниці [[УПА-Північ]]<ref name="Коротун">{{книга|автор=Коротун І. М., Коротун Л. К.|заголовок=Географія Рівненської області в 3-х частинах|місце=[[Рівне]]|рік=1996|сторінки=13}}</ref>. Підпілля ОУН-УПА діяло до середини [[1950-ті|1950-х]] років<ref name="ЕСУ"/>.
У ніч на 10 січня 1944 року Дубровиця була звільнена від нацистських військ 397-ю стрілецькою дивізією [[1-й Український фронт|1-го Українського фронту]] і партизанським з'єднанням під командуванням [[Бегма Василь Андрійович|Василя Бегми]]<ref name="Історія міст і сіл"/>.
[[Файл:Dubrowica2.jpg|справа|350пкс|міні|Дубровиця. Річкова пристань. 1975 рік.]]
==== Повоєнний період ====
У другій половині [[1960-ті|1960-х років]] у Дубровиці введено в дію льонозавод, [[1969]] року створено пересувну механізовану колону тресту «Поліссяводбуд». У цей час зростають новобудови Дубровицького «Міжколгоспбуду», функціонує автопідприємство, організоване в [[1965]] році на базі автоколони Сарненського автопарку. У центрі міста побудовано поштово-телеграфний вузол, кінотеатр «Україна», універмаги «Ювілейний» та «Дитячий світ», магазини — книжковий, меблевий, взуттєвий, гастроном та ін. На березі річки розкинулися стадіон «Горинь», пристань, човнова станція<ref name="ДубрРР"/>.
Рядок 585 ⟶ 588:
* [[Гордасевич Леонід Олександрович|Леонід Гордасевич]], священик, духівник [[Українська повстанська армія|УПА]], [[в'язень сумління]], український громадський діяч. Навчався в Дубровиці.
* [[Ян Кароль Дольський|Ян Дольський]], [[маршалок]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], один з фундаторів відбудови [[Костел Іоанна Хрестителя (Дубровиця)|костелу св. Іоана Хрестителя]].
* [[Костюк Олександр Власович|Олександр Костюк]], [[народний депутат України]] [[Верховна Рада України I скликання|I скликання]], лікар, почесний громадянин Дубровиці<ref name="УМ"/>.
* [[Дурова Надія Андріївна|Надія Дурова]], перша в Російській імперії жінка-офіцер («кавалерист-дівиця»), письменниця, проходила службу в [[Литовський уланський полк|Литовському уланському полку]], розквартированому у Дубровиці.
* [[Анастасія Юріївна Заславська|Анастасія Заславська]], фундаторка [[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницького Євангелія]].
| |||