Енергетика Аргентини: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
доповнення |
||
Рядок 39:
У 1970-х — 1980-х роках енергетичний сектор Аргентини цілковито знаходився у руках держави, встановлена потужність зростала у середньому на 7,6 % на рік, у розвиток енергетики виділялося 28 млн. [[долар США|доларів США]] щорічно, але цього виявилося недостатньо для вирішення глибинних проблем галузі. У 1988-1989-х роках сектор опинився у глибокій кризі — через недостатнє обслуговування половина енергогенеруючих потужностей не працювала. Це призвело до постійних багатогодинних відключень електроенергії, що змусило телебачення, банки й інші установи працювати лише 4 години на добу, призвело до обмеження проведення спортивних заходів і будь-яких робіт у темну пору доби, а також введення заборони на декоративну ілюмінацію. Нестача електрики також відбилася на водопостачанні
Проблеми енергетичної галузі планувалося вирішити за рахунок [[приватизація|приватизації]], яку провели у 1990-х роках, і створення конкурентного ринку електроенергії. Після приватизації на підприємствах, які займалися виробництвом, транспортом і розподілом електроенергії, відбулися масові скорочення персоналу — від 25 % до 45 % штату. Перехід енергетичного сектору до приватних власників привернув велику кількість інвесторів, завдяки чому ціни за 1 МВт·год знизилися з 40 доларів у 1992 до 23 доларів у 2001 році. Однак в масштабне будівництво нових потужностей і особливо ліній електромереж приватні власники неохоче вкладали гроші — до 2003 року не було побудовано жодної електростанції потужністю більше 100 МВт.
2002 року через [[Аргентинська економічна криза|економічну кризу]] в країні уряд заморозив тарифи на електрику. Це призвело до того, що багато приватних компаній в енергетичному секторі не отримували достатніх коштів для існування, через що відбувся значний відтік інвестицій. Стан електромереж і електростанцій через брак обслуговування погіршувався, що призвело до нової енергетичної кризи у 2003-2004 роках.
Лише з прийняттям урядової програми розвитку енергетики ситуація почала змінюватися. У 2003—2015 роках в Аргентині було споруджено 26 електростанцій потужністю понад 100 МВт, завдяки чому їхня загальна встановлена потужність зросла на 51 %. Також було збудовано 5500 км [[лінії електромереж|ліній електропередач]] високої напруги і низку сонячних і вітрових електростанцій. 2015 року було розпочато будівництво [[газопровід|газопроводу]] Gasoducto Noroeste Argentino, який дозволить розширити мережу газопостачання у північно-західних провінціях Аргентини. Також було розпочато урядову програму, спрямовану на раціональне використання електроенергії, у рамках якої зокрема було заборонено [[лампа розжарення|лампи розжарення]].▼
2003 року зі створенням компанії ENARSA держава знову частково націоналізувала ринок електроенергії, а також видобуток нафти і газу.
▲Лише з прийняттям урядової програми розвитку енергетики ситуація почала змінюватися. У 2003—2015 роках в Аргентині було споруджено 26 електростанцій потужністю понад 100 МВт, завдяки чому їхня загальна встановлена потужність зросла на 51 %. Також було збудовано 5500 км [[лінії електромереж|ліній електропередач]] високої напруги і низку сонячних і вітрових електростанцій. 2015 року було розпочато будівництво [[газопровід|газопроводу]] Gasoducto Noroeste Argentino, який дозволить розширити мережу газопостачання у північно-західних провінціях Аргентини. Було введено податкові пільги для компаній, які видобувають газ з нових родовищ. Також було розпочато урядову програму, спрямовану на раціональне використання електроенергії, у рамках якої зокрема було заборонено [[лампа розжарення|лампи розжарення]].
2008 року після довготривалого [[мораторій|мораторію]] було підвищено тарифи на електрику для населення. 2015 року новий уряд поставив собі за мету довести тарифи до ринкових, через що вони у декілька етапів були підвищені на 1700%, що призвело до масштабних протестів населення.
== Регуляція ==
| |||