Напилок: відмінності між версіями

[[Файл:DiamondFiles.jpg|thumb|ДіамантовіАлмазні напилки]]

'''Напи́лок (терпуг)''' — [[сталь]]ний брусок певного профілю і довжини, на поверхні якого є насічки (нарізки), що утворюють западини і гостро заточені зубці, які у перерізі мають форму [[Клин (механіка)|клина]].

За ДСТУ 2233-93<ref>ДСТУ 2233-93 Інструменти різальні. Терміни та визначення.</ref>: '''Терпуг'''&nbsp;— багатолезовий [[різальний інструмент|інструмент]] з великою кількістю рядів відносно дрібних лез, які працюють при поступальному або обертовому головному русі різання та русі подавання у будь-якому напрямі.

Напилки виготовляють<ref name=GOST1465>ГОСТ 1465—80 Напильники. Технические условия.</ref> зі сталі У13 чи У13А (ГОСТ 1435-90) або сталі 13Х (ГОСТ 5950—73) профілів 1...71…7 (ГОСТ 5210—82). Після насічення піддають [[термообробка|термічній обробці]] до [[твердість|твердості]] понад 60 [[HRC]].

За призначенням напилки поділяють на такі групи:

* ''загального призначення'', що служать для загальнослюсарних робіт.

* ''спеціального призначення'' служать для обробки [[сплави кольорових металів|сплавів кольорових металів]] , виробів з легких сплавів і неметалевих матеріалів, а також, до них відносять таровані (для перевірки твердості у малодоступних частинах виробу) та [[алмаз]]ні (для обробки і доведення [[тверді сплави|твердосплавних]] частин [[Різальний інструмент|інструмента]] і [[штамп (інструмент)|штампів]]) напилки;

* ''[[надфіль|надфілі]]''<ref>ГОСТ 1513-77 Надфили. Технические условия.</ref>&nbsp;— невеликі напилки для лекальних, граверних робіт, а також для зачищання у важкодоступних місцях (отворах, кутах, коротких ділянках профілів тощо);

* ''[[рашпіль|рашпілі]]''<ref>ГОСТ 6876-79 Рашпили. Технические условия.</ref>, що призначені для обробки м'яких металів ([[свинець|свинцю]], [[олово|олова]], [[мідь|міді]] тощо) і неметалевих матеріалів (шкіри, [[гума|гуми]], [[деревина|деревини]], [[пластмаса|пластичної маси]]);

Насічка на поверхні напилка утворює зубці, що знімають стружку з оброблюваного матеріалу. Зубці напилків виготовляють на насічних верстатах за допомогою спеціального [[зубило|зубила]], на фрезерних верстатах, на шліфувальних верстатах&nbsp;— спеціальними шліфувальними кругами, а також накатуванням, протягуванням на протяжних верстатах (протяжками) та на зубонарізних верстатах.

Чим менше насічок на 10 &nbsp;мм довжини напилка, тим більшим є зубець. Розрізняють<ref name=GOST1465/> напилки з одинарною, або простою, з подвійною, або перехресною, точковою, або рашпільною, і дуговою насічками. Одинарну насічку наносять під кутом 65° до осі напилка. Подвійну (перехресну) насічку наносять: основну&nbsp;— під кутом 65°, допоміжну&nbsp;— під кутом 45° до осі напилка. Крок основної насічки більший за крок допоміжної. В результаті зубці розміщуються один за одним по прямій, яка з віссю напилка становить кут 5°, при рухові напилка сліди зубців частково перекривають один одного, що сприяє зменшенню шорсткості обробленої поверхні. Круглі напилки можуть мати спіральну одинарну насічку з кутом нахилу (70±5)°. Вузькі сторони ножівкових і одна з вузьких сторін плоских напилків повинні мати одинарну насічку під кутом 65°.

За числом ''n'' насічок (зубців), що припадають на 10 &nbsp;мм довжини, напилки поділяють на шість класів, а насічки мають номери 0, 1, 2, 3, 4 і 5:

* до першого класу належать напилки з насічками № &nbsp;0 та 1 (''n'' = 4÷12). Їх називають ''драчовими''. Вони мають найбільші зубці і служать для грубого обпилювання;

* до другого класу належать напилки з насічками № &nbsp;2 та 3 (''n'' = 13÷24). Їх називають ''лицьовими'' і застосовують для чистого обпилювання.

* до третього, четвертого, п’ятогоп'ятого і шостого класів належать напилки з насічками № &nbsp;4 і 5 (''n'' ≥ 28). Їх називають ''оксамитовими'' і застосовують для остаточної обробки і доведення поверхонь;

* ''плоскі та плоскі гостроносі''&nbsp;— застосовують для обпилювання зовнішніх або внутрішніх плоских поверхонь, а також пропилювання шліців і рівців;

* ''квадратні''&nbsp;— застосовують для розпилювання квадратних, прямокутних і багатокутних отворів, а також для обпилювання вузьких плоских поверхонь;

* ''тригранні''&nbsp;— служать для обпилювання гострих кутів, що становлять 60° і більше, як із зовнішнього боку деталі, так і в пазах, отворах і рівцях, а також для загострення пилок по дереву;

* ''круглі''&nbsp;— використовують для розпилювання круглих або овальних отворів та увігнутих поверхонь невеликого радіуса;

* ''напівкруглі''&nbsp;— із сегментним перерізом, застосовують для обробки увігнутих криволінійних поверхонь великого радіуса і великих отворів; площин, опуклих криволінійних поверхонь і кутів понад 30° (плоскою стороною);

* ''ромбічні''&nbsp;— застосовують для обпилювання зубів [[зубчасте колесо|зубчастих коліс]], дисків і [[Зірочка (техніка)|зірочок]], для зняття задирок з цих деталей після обробки їх на верстатах, а також обпилювання кутів понад 15° і пазів;

* ''ножівкові''&nbsp;— служать для обпилювання внутрішніх кутів, клиноподібних рівців, вузьких пазів, площин у тригранних, квадратних і прямокутних отворах, а також для виготовлення [[різальний інструмент|різальних інструментів]] і [[штамп (інструмент)|штампів]].

Напилки з ''одинарною насічкою'' можуть знімати широку стружку всією насічкою. Їх застосовують при обпилюванні м'яких металів, сплавів (латуні, цинку, бабіту, свинцю, алюмінію, бронзи, міді тощо) з незначним опором різанню, а також неметалевих матеріалів. Окрім того, ці напилки використовують для загострення пил, ножів, а також для обробки деревини і корка.

Напилки з ''рашпільною (точковою) насічкою'' (рашпілі) застосовують для обробки дуже м’якихм'яких металів і неметалевих матеріалів&nbsp;— шкіри, гуми тощо.

Напилки з ''дуговою насічкою'' застосовують для обробки м’якихм'яких металів (міді, дюралюмінію тощо). Дугову насічку отримують фрезеруванням; вона має великі западини між зубцями та дугоподібну форму, яка забезпечує високу продуктивність і підвищує якість оброблюваних поверхонь.

* ''Копелевич&nbsp;В.&nbsp;Г., Спиридонов&nbsp;І.&nbsp;Г., Буфетов&nbsp;Г.&nbsp;П.'' Слюсарна справа.- К.: Освіта, 1997.- 206 с. &nbsp;— ISBN 966-04-0068-3

* ''Макієнко&nbsp;М.&nbsp;І.'' Загальний курс слюсарної справи. -&nbsp;— К.: Вища школа, 1994.-311 с. &nbsp;— ISBN 5-11-004084-2

* ''Кропивницький&nbsp;М.&nbsp;М.'' Загальний курс слюсарної справи. -&nbsp;— К.: Техніка, 1970.- 344 с.