Хвойка Вікентій В'ячеславович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Біографія: уточнення |
прибрана надлишкова вікіфікація |
||
Рядок 40:
[[Файл:Hvoika vp.jpg|міні|220пкс|Вікентій Хвойка в 1890-ті роки]]
[[Файл:Brayska mogila hvoyka.jpg|міні|220пкс|Братська могила 1240 року, розкопана Вікентієм Хвойкою]]
Вікентій Хвойка народився 1850 року в селі [[Семин]]і на [[Ельба|Ельбі]] ([[Королівство Богемія]], [[Австрійська імперія]]) у старовинній [[шляхта|шляхетській]] родині. Мешкав у місті [[Хрудім]] ([[Чехія]]), де закінчив навчання у комерційному училищі та у [[Прага|Празі]]. 1876 року переїхав до
З [[1890-ті|1890-х]] років почав займатися [[археологія|археологією]], не маючи спеціальної освіти, здійснивши низку [[розкопки|розкопок]] у Києві та на [[Наддніпрянщина|Наддніпрянщині]]; співпрацював із культурними діячами Києва, що гуртувалися в [[Київське товариство старожитностей і мистецтв|Товаристві шанувальників старовини та мистецтва]].
З 1904 року — [[Кустос (професія)|кустос]] археологічного відділу [[Київський міський музей|Київського міського музею]]. 1893 року відкрив і дослідив [[Палеоліт на території сучасної України|пізньопалеолітичну]] [[Кирилівська стоянка|Кирилівську стоянку]], що існувала близько 20 тисяч років тому на [[Поділ|Подолі]] в Києві, де виявлено скупчення великих кісток
1896 року відкрив [[пам'ятка археології|пам'ятки]] [[Трипільська культура|трипільської культури]] в селах [[Трипілля]], [[Жуківці (Обухівський район)|Жуківці]], [[Стайки (Кагарлицький район)|Стайки]] на [[Київщина|Київщині]], а також на березі [[Дніпро (річка)|Дніпра]] в Києві. Визначив місце цієї [[археологічна культура|культури]], зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4-3 тисячоліття до н. е.). Власне назва «трипільська культура» з'явилася в праці Вікентія Хвойки про розкопки поселень 1901 року біля міст [[Канів|Канева]] та [[Ржищев]]а на Київщині.
Вікентій Хвойка вважав трипільську культуру [[Автохтонність|автохтонною]]. Її залишили пращури [[слов'яни|слов'ян]] — [[арії|арійські]] [[Плем'я|племена]], які були першими [[землероб]]ами на теренах Середнього [[Придніпров'я]]. Вони мешкали на цій території упродовж тисячоліть і пережили всі численні переселення
У часи існування
{{Цитата|''народ, що створив ці пам'ятки, не міг зникнути безслідно і був ніхто інший, як гілка арійського племені, котрій по праву належить ім'я протослов'ян і нащадки котрої й донині населяють південно-західну Росію.''}}
Досліджував пам'ятки [[бронзова доба|бронзової доби]], [[городище (археологія)|городища]] й [[Могила (насип)|кургани]] [[Скіфи|скіфів]], зокрема [[Пастирське городище|Пастирське]] (1898) і [[Мотронинське городище|Мотронинське]] городища на
У 1898—1900 роках провів розкопки на Середньому Придніпров'ї та відкрив [[Могильник (поховання)|могильники]] з [[трупоспалення]]ми в [[Похоронна урна|урнах]], так звані ''поля поховань'', які належать до [[Зарубинецька культура|Зарубинецької]] ([[II століття до н. е.]] — [[II століття]]) і [[Черняхівська культура|Черняхівської]] (2—5 століття) культур.
Рядок 61:
Відіграв велику роль у заснуванні в 1899 році [[Київський музей старожитностей та мистецтв|Київського музею старожитностей та мистецтв]] — тепер це [[Національний музей історії України]]. Хвойка був першим хранителем його археологічного відділу. Досліджував пам'ятки [[Східні слов'яни|східних слов'ян]], зокрема поселення [[VII століття|VII]]–[[VIII століття|VIII століть]] у Пастирському городищі та могильниках [[сіверяни|сіверян]] у селі [[Броварки (Гадяцький район)|Броварки]] на Гадяччині, доводячи автохтонність слов'янського населення Середнього Придніпров'я.
Значну увагу присвятив дослідженню [[Київська Русь|Київської Русі]], особливо Києву, де здійснив розкопки на горі [[Замкова гора (Київ)|Киселівці]] ([[1894]] рік), [[Старокиївська гора|Старокиївській горі]] ([[1907]]–[[1908]] роки), де були виявлені житла і майстерні [[ремісник]]ів та вироби з кістки, заліза, срібла, скла. Він провів розкопки давньоруських міст — городищ з оборонними спорудами і руїнами [[храм]]ів [[Білгород-Київський|Білгорода]] на [[Ірпінь (річка)|Ірпіні]], [[Витачів|Витачева]] на
У праці «До питання про слов'ян» (1902 рік) він заявив, що у Середньому Придніпров'ї
{{Цитата|''з незапам'ятних часів протягом цілих віків жив осілий землеробський народ арійського походження, у якому я вбачаю тільки наших предків-слов'ян, і, крім того, вважаю його терен європейською прабатьківщиною.''}}
У 1903 році вивчав пам'ятки українського [[середньовіччя]], вів
Вікентій Хвойка був дійсним членом 11 наукових товариств:
Рядок 78:
Здобуті Хвойкою колекції, а також рукописні матеріали зберігаються та експонуються в Національному музеї історії України (Київ) та в Державному історичному музеї Москви.
Спочив {{ДС2|2|11|1914|20|10}} року. Його поховали на польській дільниці [[Байкове кладовище|Байкового кладовища]] в
<gallery widths=180 heights=180>
| |||