Вікіпедія

Феофан Прокопович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{вікіфікувати}}
{{Богослов
|ім'я = Феофан (Єлисей) Прокопович
Рядок 33 ⟶ 32:
'''Феофан''' ('''Єлеазар''', '''Єлисей''') '''Прокопович''' (також: '''Теофан Прокопович'''; [[18 червня]] [[1681]], [[Київ]]<ref name="gnpbu"/>&nbsp;— [[19 вересня]] [[1736]], [[Санкт-Петербург]]<ref name="gnpbu">{{cite web|url=http://elib.gnpbu.ru/sections/0100/prokopovich/|title=Биография и основные труды «Феофана Прокоповича (в миру Елеазар, Елисей)»|publisher=ФГНУ «Научная педагогическая библиотека имени К. Д. Ушинского» [[Академія педагогічних наук РРФСР|РАО]]|accessdate=2013-12-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/6LifDlm1j|archivedate=2013-12-08|ref=НПБ}}{{ref-ru}}</ref>)&nbsp;— український [[богослов]], [[письменник]], [[поет]], [[математик]], [[філософ]], перекладач, публіцист, науковець&nbsp;— гуманіст, [[ректор]] [[Києво-Могилянська академія|Київської академії]] ([[1710]]—[[1716]]&nbsp;рр.); [[архієпископ]] {{не перекладено|Псковська єпархія|Псковсько-Великолуцький та Нарвський|ru|Псковская епархия}} (1718—1725), {{не перекладено|Новгородська єпархія|Великоновгородський|ru|Новгородская епархия}} (1725—1736).
 
Феофан Прокопович&nbsp;— визначний український діяч епохи [[бароко]]. Різнобічність обдарувань, енциклопедичність знань, видатні досягнення в галузі науки, політики, без сумніву дозволяють поставити його в ряд геніїв людства. ПраціЙого Ф.&nbsp;Прокоповичапраці торкаються [[фізика|фізики]], [[філософія|філософії]], [[математика|математики]], [[астрономія|астрономії]], [[логіка|логіки]], наук про [[держава|державу]] і [[право]], [[теологія|теології]]. Як прихильник царя [[Петро I|Петра І]], він був автором теорії модернізації Російській імперії у дусі освіченого абсолютизму і реформування церкви яка була би підпорядкована владі [[Монархія|самодержця]]<ref name=":0">{{Cite news|url=http://www.jnsm.com.ua/h/0919N/|title=Цей день в історії : 19 вересня : Помер Феофан Прокопович|language=en|work=Цей день в історії|accessdate=2018-09-20}}</ref>.
 
== Життєпис ==
Єлеазар Прокопович народився у [[Київ|Києві]] [[7 червня|18 червня]] [[1681]] року в м. Києві в родині [[Крамниця|крамаря]] Церейського. Після смерті батька й матері його опікуном став дядько по матері Феофан Прокопович, намісник [[київ]]ського [[Братський Богоявленський монастир|Братського Богоявленського монастиря]], [[професор]] і [[ректор]] [[Києво-Могилянська колегія|Києво-Могилянського колегіуму]]<ref name=":0" />.
 
Дядько віддав Єлеазара до початкової школи при тому монастирі. Після її закінчення, Єлеазар стає [[студент]]ом Києво-Могилянського колегіуму. В роки навчання був одним з найкращих учнів, добре опанував [[церковнослов'янська мова|церковнослов'янську]], [[грецька мова|грецьку]] та [[латинська мова|латинську мови]], не раз перемагав у наукових [[диспут]]ах, крім традиційних для колегіуму дисциплін вивчав твори європейських [[філософ]]ів. Після смерті дядька, Феофана Прокоповича, його підтримував київський [[митрополит]] [[Варлаам Ясинський]].
Рядок 42 ⟶ 41:
1698 року Єлеазар закінчує Києво-Могилянський колегіум і вирішує продовжити освіту. Того самого року вступає до [[Володимир-Волинський греко-католицький колегіум|Володимир-Волинського греко-католицького колегіуму]], живе у [[Василіяни|василіянському]] [[монастир]]і, де приймає [[греко-католицизм]] й [[постриг]]ається у [[ченці]] під іменем ''Єлисея''. [[Греко-католицизм|Греко-католицький]] володимир-волинський [[єпископ]] Заленський помітив незвичайні здібності молодого ченця і сприяв його переведенню до [[Грецька колегія святого Атанасія|Папської грецької колегії святого Афанасія]] в Римі, в якій готували [[богослов]]ів для поширення [[католицтво|католицтва]] серед прихильників східного [[православ'я]].
 
У м. [[Рим]]і Єлисей користувався [[Ватиканська бібліотека|ватиканською бібліотекою]], крім богословських наук вивчав твори древніх латинських та грецьких [[філософ]]ів, [[історик]]ів, пам'ятки старого й нового [[Рим]]у, засади католицької віри та організації [[Папа Римський|папської]] церкви, знайомився з творами [[Томмазо Кампанелла|Томмазо Кампанелли]], [[Галілео Галілей|Галілео Галілея]], [[Джордано Бруно]], [[Миколай Коперник|Миколая Коперника]]<ref name=":0" />.
 
[[28 жовтня]] [[1701]] року залишає м. Рим, не закінчивши повного курсу академії. Пішки проходить [[Франція|Францію]], [[Швейцарія|Швейцарію]], [[Німеччина|Німеччину]], деякий час студіює в місті [[Галле (Саксонія-Ангальт)|Галле]], де знайомиться з ідеями [[Реформація|реформаторства]].
Рядок 56 ⟶ 55:
[[1716]] року за бажанням Петра I Прокопович переїжджає до [[Петербург]]а, став одним з найближчих радників імператора, обіймав вищі посади, брав участь у заснуванні Академії наук.
 
2 червня [[1718]] року призначений на [[єпископ]]а {{не перекладено|Псковська єпархія|псковськогоПсковського і нарвськогоНарвського|ru|Псковская епархия}} та Ізборського, стає наближеним до царського двору. Пише на замовлення царя книги «Апостольська географія», «Коротка книга для навчання отроків», «Духовний регламент» [[1720]]. Як теоретик та активний учасник перетворення Московського царства на сучасну імперію європейського типу, Прокопович став архітектором реорганізації церковного управління, автором Духовного регламенту (або Уставу Духовної Колегії, 1720). Його ініціативою був вибраний грецький варіант назви давньої держави київських князів Русі «Росія»<ref name=":0" />.
 
[[Церковна реформа Петра І]] запровадила Духовну колегію у складі Синоду, та ліквідувала канонічного «першого єпископа» ([[Патріарх|патріарха]]) і запровадила, натомість, нагляд за церквою з боку «ока государевого» - обер-прокурора і його апарату. Главою церкви, відповідно до Духовного регламенту, став сам Петро І як «правоверия же и всякого в Церкви Святый благочиния блюститель». Офіційно потребу такої управлінської реформи у церкві мотивували тим, що за патріаршого правління церква була незалежною, а патріарх був рівним імператору (що абсолютно відповідало канонічному праву православної церкви), а імператор Петро І вважав такий стан речей «неправильним і небезпечним»<ref name=":0" />.
 
Активне сприяння розбудові [[Російська імперія|імперії]] Петро І поцінував належним чином і в першій половині 1720 року, відвідуючи архієпископа Феофана на його подвір'ї у Петербурзі, подарував йому село і два судна: «одно поменьше весельное, другое побольше парусное, въ просторѣчіи зовется бойеръ, еще новое, нарочно по приказанию его сдѣланное» для Феофана, «какого еще не видано здѣсь между судами по величинѣ и удобству»<ref name=":0" />.
 
[[1721]] року призначений віце-президентом [[Священний Синод Російської православної церкви|найсвятішого синоду]], головою якого був виходець з України [[Стефан Яворський]].
Рядок 62 ⟶ 65:
[[1724]] року Феофан за наказом царя пише указ про устрій чернецтва, який упорядковував і регламентував монастирське життя за взірцем давніх монастирських [[статут]]ів, спрямовував чернече життя на користь суспільству, бере активну участь у здійсненні реформ у [[Російська імперія|Російській імперії]]. Після смерті Петра I сприяє сходженню [[Катерина I|Катерини I]] на [[трон]].
 
25 червня [[1725]] року Прокоповича призначено на [[архієпископ]]а {{не перекладено|Новгородська єпархія|новгородського|ru|Новгородская епархия}} і бути першим членом [[синод]]у [[Російська православна церква|Російської православної церкви]], таким чином ставши фактичним главою Російської православної церкви<ref name=":0" />. Він брав участь в організації [[Російська академія наук|Російської академії наук]], очолює так звану «учену дружину» діячів культури, до якої належали [[Татищев]], [[Кантемір]] та ін. Останнє десятиріччя життя майже залишив діяльність вченого, зазнавав переслідувань з боку противників петровської політики, які плели навколо Прокоповича інтриги, слали в синод доноси, намагаючись позбавити його високого становища в церковній ієрархії.
 
[[19 вересня]] [[1736]] року помер у [[Новгород]]і, похований у новгородському Софійському соборі.
Рядок 104 ⟶ 107:
== Див. також ==
{{Вікіцитати}}
 
* [[Церковна реформа Петра І]]
 
* [[6681 Прокопович]]&nbsp;— [[астероїд]], названий на честь філософа<ref>{{DMPN}}</ref>.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Феофан_Прокопович