Еллада (фема): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
правопис
Рядок 21:
 
== Історія ==
З часів пізньої Римської імперія являла частину провінції Ахайя. З VI ст. в офіційному листування термін «Еллада» став використовуватися для позначення південної частини Ахайї. З 560- х років відбувається нашестя слов'янських племен на Балканських півострів. Значні Беотії, Аттики та Пелопоннесу було захоплено або сплюндровано слов'янами протягом 570-х років. В результаті утворилася ситуація, коли прибережні області та міста залишилися під владою Візантії, а сільська місцевість була зайнята прибулими племенами.
 
Для протидії ворогам у 687 році імператором Юстиніаном II було здійснено перші кроки для створення феми Еллада. Втім вони мали короткочасне значення, оскільки насамперед були спрямовані на підготовку до військового походу імператорських військ проти слов'ян. Імператор наказав переселити сюди плем'я мардиатів з гірської частини Кілікії. Остаточно формування феми заведено до середини 690-х років.
 
До кінця VIII ст. слугувала важливою базою для наступу на слов'янські племена, які здійснювали спустошливі набіги, також імператорський уряд прагнув приборкати останніх, багатьох було переселено до Малої Азії. Спочатку територія охоплювала східне узбережжя Середньої Греції. До середини 780-х років імператорам Костянтину V та [[Ставракій|Ставракію]] вдалося встановити контроль на внутрішніх областях Фессалії та Середньої Греції, де утворилися слов'янські архонтії (автономні утворення), що підпорядковувалися стратег феми Еллада. 799 року частина выйськвійськ феми пыдтрималапідтримала заколот цезаря [[Никифор (цезар)|Никифора]], проте невдало. Близько 800 року з феми було виокремлено самостійну фему Пелоппоннес.
 
Водночас значна увага приділялася зміцненню портів, де базувався візантійський флот (від 10 дромонів). Звідси здійснювалися походи до Сицилії та Криту. У 726—727 роках флот феми повстав проти іконоборчої політики імператора [[Лев III Ісавр|Лева III]], але зазнав поразки. З 820-х років основні сили феми було спрямовано на боротьбу з Критським еміратом. Водночас ворожий флот завдавав фемі значної шкоди. Внаслідок цього торгівлі через міста Еллади майже припинилася, але розвивалися суходольні шляхи та внутрішня торгівля. Проте в 918 та 923 році територія феми зазнала потужного нападу Болгарії, війська якої дійшли до Фів, які було сплюндровано. В результаті фінансовий та економічний стан феми до 960-х років був у занепаді. Лише після захоплення Криту візантійським флотом у 961 році та поразки болгар у битві при Сперхіосі 997 року відновлюється захист феми. З цього часу починається її піднесення.