|
'''Другети''' — угорський магнатський рід франко-італійського походження.
Першим до Угорщини прибув у 1301 р. Філіпп Другет (бл.1288—1327; син ЖанаНіколя (угор. — Міклош) Другета) у свиті майбутнього короля [[Карл І Роберт|Шаробера]], вихідця з [[Анжуйська династія Капетингів|Анжуйської династії]], які правили в [[Сицилійське королівство|Неаполі]]. У подальших громадянських війнах Філіпп Другет очолював військо Карла-Роберта у походах в Сербію (1319). нинішню Хорватію (1323), Волощину (1324), воював проти бунтівних баронів [[Омодей Аба|Амадея Аба]], [[Матуш Чак Тренчанський|Мате Чака]] і Петра, сина Петуні. [[Карл І Роберт|Шаробер]] призначив його [[Ішпан|ішпаном]] (наджупаномнаджупан, графомграф) [[Комітат|комітатів]] (жуп) [[Спиш (комітат)|Спиш]] (1315—1327), Абауй (1317—1327), [[Гемера (історична область)|Гемера]], Торна (1320—1327) і надав йому у власність кілька замків з маєтками на території нинішньої Словаччини. Одночасно у проміжку 1321—13271323—1327 рр. Філіпп Другет займав вищу державну посаду [[Палатин (Угорщина)|палатина]] (надор) і відав королівською скарбницею. НеПомер 9 червня 1327 р., не залишив спадкоємців чоловічого роду.
Після 13131312 до Угорщини прибув молодший брат Філіппа Жан (Янош) Другет (1292—1334). У 1316 він згаданий як [[ішпан|жупан]] Спишакомітатів Спиш та Абауй (можливо, помічникбув помічником у брата Філіппа). Після смерті брата призначений каштеляном [[Обуда (Будапешт)|Обуди]] (1328), [[ішпан| жупаномішпаном]] комітатів [[Ужанська Жупа|Унг]] (1328—1333), [[Земплін|Земплин]] (1328-1333), Бач (на території [[Бачка (регіон)|Бачки]]; 1330—1333), Фейєр, Шомогі, Тольна. У 1328 став [[Палатин (Угорщина)|надором]]. Володів багатьма замками на території нинішньої Словаччини і північно-східної Угорщини. У 13321327 отримав від [[Карл І Роберт|Карла-Роберта]] володіння в [[ НевицькийУжанська замокЖупа| замокУжанській жупі]] , біляв т.ч., [[ УжгородНевицький замок| Унгваразамок]] , якийнеподалік відтодісіл став[[Кам'яниця родовим(Ужгородський гніздомрайон)|Кам'яниці]] однієїй з[[Невицьке|Невицького]] гілокбіля Другетівміста [[Ужгород|Унгвара]]; (можливо, тут містився й адміністративний центр комітату [[Ужанська Жупа|Унг]]. здійснивЗдійснив кілька військових походів ., у тому числі, в Польщу1330 ір. на чолі 8—10 тисячного війська проти тевтонського[[Тевтонський орден|Тевтонського ордену ]] на підтримку польського короля [[Владислав I Локетек|Владислава Локетка]]. На посаді палатина розпочав підготовку до майбутнього [[Перший з'їзд монархів у Вишеграді|з'їзду трьох королів]] у [[Вишеград (Угорщина)|Вишеграді]]. Янош Другет мав синів Віллерма (Вільмоша ) (+1342), Міклоша (+1355) і Яноша , який став родоначальником другої гілки Другетів де Гомонай, що осіла в [[Гуменне (місто)|Гуменному]]. Сам Янош у 1333 р. повернувся до Італії. ▼
Віллерм (Вільмош) Другет, син Яноша — найвідоміший з усіх. Перед 1327 прибув з Неаполя до Угорщини. Брав участь у поході 1330 р. під керівництвом батька Яноша проти Тевтонського ордену. Після смерті батька став ішпаном комітатів Спиш, Уйвар (обох вже у 1330), Земплин, Унг, Шариш, Торн, Гемер, Гевеш і Боршод, успадкував [[Невицький замок|Невицький]] і ще 8 замків, перетворившись на найвпливовішого серед угорських баронів. Навесні 1334 р. обійняв посаду [[Палатин (Угорщина)|надора]]. Організував у грудні 1335 р.[[Перший з'їзд монархів у Вишеграді]], в якому взяли участь королі [[Ян I Сліпий|Чехії]], [[Казимир III Великий|Польщі]], [[Карл І Роберт|Угорщини]], а також [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії)|маркграф Моравії]], герцог Нижньої Баварії Генріх XV Віттельсбах (який доводився зятем Янові Люксембургу) і син короля [[Людовик Угорський|Лайош]].
Очевидно відтоді Невицький замок став родовим гніздом Другетів
тав родоначальником другої гілки Другетів де Гомонай, що осіла в [[Гуменне (місто)|Гуменному]]
▲Після 1313 до Угорщини прибув молодший брат Філіппа Жан (Янош) Другет (1292—1334). У 1316 він згаданий як [[ішпан|жупан]] Спиша та Абауй (можливо, помічник у брата Філіппа). Після смерті брата призначений каштеляном [[Обуда (Будапешт)|Обуди]] (1328), [[ішпан|жупаном]] комітатів [[Ужанська Жупа|Унг]] (1328—1333), [[Земплін|Земплин]] (1328-1333), Бач (на території [[Бачка (регіон)|Бачки]]; 1330—1333), Фейєр, Шомогі, Тольна. У 1328 став [[Палатин (Угорщина)|надором]]. Володів багатьма замками на території нинішньої Словаччини і північно-східної Угорщини. У 1332 отримав від [[Карл І Роберт|Карла-Роберта]] [[Невицький замок|замок]] біля [[Ужгород|Унгвара]], який відтоді став родовим гніздом однієї з гілок Другетів (можливо, тут містився й адміністративний центр комітату [[Ужанська Жупа|Унг]]. здійснив кілька військових походів. у тому числі, в Польщу і проти тевтонського ордену. На посаді палатина розпочав підготовку до майбутнього [[Перший з'їзд монархів у Вишеграді|з'їзду трьох королів]] у [[Вишеград (Угорщина)|Вишеграді]]. Янош Другет мав синів Вільмоша (+1342), Міклоша (+1355) і Яноша, який став родоначальником другої гілки Другетів де Гомонай, що осіла в [[Гуменне (місто)|Гуменному]]. Сам Янош у 1333 р. повернувся до Італії.
З кінця 15 століття Другети володіли маєтками в місті [[Ужгород]] і в прилеглих до міста селах.
Відігравали помітну роль у військово-політичному житті Угорського королівства, а згодом у державі Габсбургів.
== Представники роду ==
* [[Філіп Другет]] (? – 1327)
* [[Янош Другет]] (? – 1337)
* [[Вільгельм Другет]]
* [[Микола Другет]]
* [[Анна Другет]]
|
