Хрещатик: відмінності між версіями

Багато суперечок викликає ще одна назва місцевості, «Хрещата долина», від якої, на думку деяких дослідників, утворилася скорочена назва «Хрещатик». Є свідчення, що на пагорбах уздовж цієї долини, починаючи від [[XVII століття]], містилися окремі козацькі хутори, мешканці яких займалися з дозволу влади виробництвом горілчаних напоїв, а згодом тут оселилися перші жителі [[Липки (Київ)|Липок]]. ВідомийМедик дослідникі Києвамандрівник [[МиколаЙоганн Закревський]]Лерхе, уякий своїйперебував фундаментальнійу праціКиєві «Летописьпід ичас описаниеепідемії города Києва» ([[Москвачума|чуми]] 1770 року, [[1858]]) зазначаєзгадував:

{{text|ВУ кінці Печерського передмістя знаходитьсярозташований, спричинений глибоким байраком або долиною., Вузькийвузький шлях (Хрещатицький), але його не можна поминути, бо він собою сполучає всі три міста: як тількищойно піднімешся ним, одразу ж побачиш площу, з півверсти завбільшки, а на ній великий та красивий Імператорський палац, на кам'яному фундаменті, збудований за повелінням імператриці Єлизавети…<ref>[http://elib.shpl.ru/ru/nodes/24605-t-5-malorossiya-podoliya-i-volyn-ch-1-poltavskaya-chernigovskaya-volynskaya-podolskaya-harkovskaya-i-kievskaya-gubernii-spb-m-1897#mode/inspect/page/271/zoom/4 name="multiple"Живописная Россия : Отечество наше в его земельном, историческом, племенном, экономическом и бытовом значении. Т. 5 : Малороссия, Подолия и Волынь. Ч. 1 : Полтавская, Черниговская, Волынская, Подольская, Харьковская и Киевская губернии. — СПб. ; М., 1897. — С. 259—260]</ref>}}