Воєводина: відмінності між версіями

'''Воєво́дина''' або '''Войводина''' &nbsp;— автономний край [[Сербія|Сербії]], розташований на північ від [[Дунай|Дунаю]]. До [[Перша світова війна|Першої світової війни]] належав [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]]. Центром (з грудня 2009<ref name=stat>[http://www.srpska.ru/article.php?nid=13101 Провозглашен Статут Воеводины]; [http://www.srpska.ru/article.php?nid=13229 Воеводина, или Разрушение Сербии]</ref> до липня 2012<ref name=stol>[http://russiancouncil.ru/blogs/balkanes/?id_4=152 Перспективы автономизации Воеводины]</ref>&nbsp;— столицею) Воєводини є місто [[Новий Сад]]. Воєводина відома своїм багатонаціональним складом населення. Окрім [[серби|сербів]], що становлять 65-відсоткову більшість, у ній живуть [[угорці]], [[хорвати]], [[українці]] (русини), [[словаки]], [[цигани]], [[румуни]] і [[німці]]. Більша частина віруючихвірян&nbsp;— [[Православ'я|православні]] (69&nbsp;%). Офіційними мовами є [[сербська мова|сербська]], [[угорська мова|угорська]], [[словацька мова|словацька]], [[румунська мова|румунська]], [[русинська мова|русинська]] і [[хорватська мова|хорватська]]<ref>[http://www.vojvodina.gov.rs/en/government-autonomous-province-vojvodina Government of the Autonomous Province of Vojvodina] '''Languages:''' Serbian, Hungarian, Romanian, Slovak, Ruthenian, Croatian (all official languages of Vojvodina); [http://www.vojvodina.gov.rs/аутономна-покрајина-војводина/ Аутономна Покрајина Војводина] '''Језици:''' српски, мађарски, румунски, словачки, хрватски, русински (у службеној употреби у покрајинској администрацији)</ref><ref name="status">Стаття 6 Статуту Автономного краю Воєводина, [http://www.skupstinavojvodine.gov.rs/?s=aktAPV001&mak=OpstaAkta]. Щодо терміну Статут (не Устав, Конституція тощо) див. {{nobr|Курносенко Р. А.}} [http://teoria-practica.ru/rus/files/arhiv_zhurnala/2007/2/kurnosenko.pdf Конституционно-правовой статус автономий в Республике Сербия] // [http://cyberleninka.ru/journal/n/teoriya-i-praktika-obschestvennogo-razvitiya Теория и практика общественного развития]. [http://cyberleninka.ru/article/n/konstitutsionno-pravovoy-status-avtonomiy-v-respublike-serbiya Выпуск №&nbsp;2 / 2007]</ref>. На території Воєводини розташований регіон [[Бачка (регіон)|Бачка]].

Клімат помірний, континентальний. Середня температура липня 22—24°С, січня від —1— 1,2 до 2,6&nbsp;°C. Опадів 550—750&nbsp;мм на рік.

Масове переселення українців до Воєводини розпочалося у ХVІІІ ст., коли [[Габсбурзька монархія|австрійський уряд]] запросив їх до щойно відвойованих у [[Османська імперія|турків]] земель на лівому березі [[Дунай|Дунаю]]<ref> [http://www.rusini.rs/ru/static/26 Историят. // Национални совит рускей националней меншини.] {{ref-rue}}</ref>. Перші переселенці потрапили до Воєводини ізз північно-східної [[Пряшівщина|Пряшівщини]] та [[Закарпаття]]<ref name="mu"> [[Белей Любомир Омелянович|Любомир Белей]]. [http://www.lemky.com/index.php?newsid=292 Українці та українська мова на Балканах. // «Дивослово» №8, Київ, 2008 р.] </ref>, особливо з тих місць, де місцеве населення зберегло своє національне ім'я [[Русини|русинів]] та [[Українська греко-католицька церква|греко-католицьку релігію]], але мову значним чином перейняло від своїх сусідів [[Словаки|словаків]]. Сучасні русини Воєводини користуються на письмі [[Кирилиця|кириличною]] абеткою (так само як і українці в Україні), але їх [[Бачвансько-русинська мова|літературна мова]] близька до східно-словацьких діалектів, а новітні слова та офіційні терміни здебільшого калькуються із [[Сербська мова|сербської мови]]. Нащадки переселенців дотепер називають себе русинами, відчуваючи свою спорідненість як з русинами Пряшівщини та Закарпаття, так і з українцями Великої України<ref name="mu" />. Серед місцевого населення дуже розповсюджені загальноукраїнські пісні (воєводинський дослідник Онуфрій Тимко наводить в своїй збірці «Наша пісня» 1953 р. такі пісні як «Взяв би я бандуру», «Ніч така місячна», «Чорнії очі» та інші<ref>[http://rusynsong.x10host.com/public_html/Home.html Онуфрій Тимко. Наша пісня. Видавництво «Руське слово», Руський Керестур, 1953 р.]</ref>), а місцева русинська організація називається Союз русинів-українців Сербії<ref>[http://www.rusuk.org/index.html Союз русинів-українців Сербії.]</ref>.

* [[Костельник Гавриїл Федорович]] (1886, [[Руський Керестур]] -— 1948) — засновник літературної мови українців Воєводини, вважав місцеву говірку діалектом української мови, який зазнав впливів з боку польської та словацької мов.

* [[Надь Гавриїл]] (1913, Старий Врбас -— 1983,Коцур) — український мовознавець, педагог, перекладач, поет.

* [[Кочиш Микола Михайлович]] (1928, Джюрджево -— 1973, [[Новий Сад]]) — український лінгвіст, письменник.