Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Modekolas (обговорення | внесок)
Даний інститут було перейменовано на академію 11 липня 2018 року указом міністра освіти і науки Лілії Гриневич
Рядок 1:
{{Картка університета
|назва = Київська державна академічакадемія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука
|абревіатура = КДАДПМД ім. М. Бойчука
|назва латиною =
Рядок 20:
|сайт = http://kdidpmid.edu.ua/new/
}}
'''КиївськийКиївська державнийдержавна інститутакадемія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука''' (''КДІДПМДКДАДПМД імені М. Бойчука'') — вищий мистецький навчальний заклад міста [[Київ|Києва]]. Названий на честь [[Михайло Бойчук|Михайла Бойчука]].
 
== Історія ==
 
КиївськийКиївську державнийдержавну інститутакадемію декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука було засновано у грудні 1999 року на базі ''Київського художньо-промислового технікуму''. В основу інститутуакадемії закладено давні традиції українського національного мистецтва. Походження інститутуакадемії бере початок з рисувальної школи [[Микола Мурашко|Миколи Мурашка]], [[Київське художнє училище|Київського художнього училища]] (1900—1920) та Київського училища прикладного мистецтва (1938—1957), які стали першими фаховими школами для таких світочів українського малярства, як [[Микола Пимоненко]], [[Олександр Мурашко]], [[Іван Їжакевич]], [[Фотій Красицький]], [[Казимир Малевич]], згодом [[Олександр Архипенко]] й [[Іван Кавалерідзе]], [[Анатолій Петрицький]] й [[Олександра Екстер]] і художники-[[бойчукісти]] [[Іван Падалка]] та [[Василь Седляр]].
 
До заснування та розвитку навчального закладу причетні перший лауреат [[премія імені Катерини Білокур|премії імені Катерини Білокур]] [[Марфа Тимченко]], народна художниця України [[Марія Примаченко]], [[Іван Скицюк]], [[Гончар Іван Макарович|Іван Гончар]], а також Т. Пата, М. Муха, П. Глущенко, Н. Вовк, [[Власенко Парараска Іванівна|Параска Власенко]], О. Кулик та ін.
Рядок 50:
 
== Творчі досягнення ==
Твори вихованців та викладачів зберігають музеї [[Німеччина|Німеччини]], [[Австралія|Австралії]], [[США]], [[Канада|Канади]], [[Італія|Італії]], [[Польща|Польщі]], [[Росія|Росії]], [[Румунія|Румунії]], [[Угорщина|Угорщини]], [[Японія|Японії]], [[Сирія|Сирії]], [[Чехія|Чехії]] та інших країн. Викладачі та випускники навчального закладу є авторами численних мистецьких творів, їхні композиції прикрашають інтер'єри палацу [[Україна (палац)|«Україна»]], [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського]], залізничного вокзалу Києва, станцій метро «{{м|Хрещатик}}», «{{м|Золоті ворота}}», «{{м|Мінська|Київ}}», «{{м|Либідська}}», триптих «Голодомор» у Київському музеї медицини. Викладачі інститутуакадемії брали участь у відродженні київських святинь — [[Михайлівський Золотоверхий собор|Михайлівського Золотоверхого собору]], [[Успенський собор (Київ)|Успенського собору]] Києво-Печерської лаври, пам'ятника княгині Ользі, Ярославу Мудрому, автори пам'ятників [[Владислав Городецький|Владиславу Городецькому]], [[Леонід Биков|Леоніду Бикову]], Івану Мазепі (Полтава), паркових скульптур.
 
== Див. також ==