Похід Владислава на Москву: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
"Московія" а не "Росія"
Немає опису редагування
Рядок 73:
Наприкінці грудня на козацькій раді було прийнято рішення про припинення бойових дій та повернення в Україну. Військо розділялось на дві частини, що йшли паралельним шляхом. Більша частина, під керівництвом Сагайдачного, рухалась по лівому березі р. Оки за напрямком: [[Перемишль (Росія)|Перемишль]], [[Бельов]], [[Болхов]], а далі на Київ. Менша частина, під командуванням Ф. Пирського, вирушила правим берегом р. Оки у напрямку: Овдоєв, [[Курськ]], а далі на Київ. За декілька тижнів військо Сагайдачного вже було в Україні, при цьому йому сприяла московська влада, забезпечуючи підводами та провіантом{{sfn|Сас П.М.|2010|с=447-448}}.
 
Після повернення до України, військо Сагайдачного розмістилось на постій у [[Київське воєводство|Київському воєводстві]], а гетьманський полк у самому Києві. За свою участь у московському поході запорожці отримали грошову винагороду в розмірі 20 000 золотих та 7000 штук сукна. За словами [[Яворницький Дмитро Іванович|Д.&nbsp;І.&nbsp;Яворницького]] -&nbsp;— по прибутті до Києва Петро Сагайдачний прийняв титул «гетьмана України» й став управляти тією її частиною, яка визнавала себе козацькою<ref name="Пиріг">[http://www.siver-litopis.cn.ua/arh/2012/2012_n01_02.pdf ''Пиріг Петро.'' Петро Конашевич-Сагайдачний: історичні нариси життя та діяльності.]</ref>.
 
== Див. також ==