Роберто Баджо: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м закрито теги
Рядок 72:
[[Файл:Марадона та Баджо.jpg|thumb|left|250px|Роберто Баджо в грі проти [[Дієго Марадона|Марадони]]]]
 
В новому сезоні головним [[тренер]]ом став [[Шведи|швед]] [[Свен-Горан Ерікссон]]. Він вирішив що після низки серйозних [[Травма|травм]] і зігравзіграних за 2 сезони лише 5 [[Футбольний матч|матчів]] в [[Серія A (Італія)|Серії А]], Баджо не зможе грати в повну силу і вирішив його позбутися.<ref>[http://www.huella.ru/select.php?idf=13957&fks=7''Электронный биографический справочник: РОБЕРТО БАДЖО'']{{ref-ru}}</ref> Але керівництво стало на сторону Роберто і відмовила в цьому своєму [[тренер]]у. Згодом новий [[тренер]], бачачи наполегливі тренування і неабияку техніку Роберто, почав довіряти йому і випускати його на [[Футбольне поле|поле]]. Під керівництвом нового [[тренер]]а в першому сезоні Роберто став гравцем основи команди, в чемпіонаті зайняв 8 місце і зіграв 27 [[Футбольний матч|матчів]], забивши 6 голів. Грав він і в [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]], де зігравши 7 [[Футбольний матч|матчів]] і забивзабивши 3 м'ячаячі дійшов до 1/8 фіналу. Хоча фізично йому було ще дуже важко витримувати високий темп, незважаючи на молодий вік він почував себе ветераном, який дуже швидко втомлювався.
 
Наступний сезон став вдалішим для Роберто, він набрав оптимальні кондиції і в чемпіонаті зіграв в 30 [[Футбольний матч|матчах]] і забив 15 голів, ставши 4 бомбардиром сезону. Тим не менш «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентина]]» зайняла 7 місце, набравнабравши однакову кількість с «[[Рома (футбольний клуб)|Ромою]]» і обігравши її в плей-офф за право грати в наступному сезоні в [[Кубок УЄФА|Кубку УЄФА]]. В [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]] Роберто провів 10 [[Футбольний матч|матчах]] і забив 9 голів вивівши свою команду в чвертьфінал, де вона поступилася майбутньому володарю цього кубку «[[Сампдорія (футбольний клуб)|Сампдорії]]».
 
В сезоні [[1989]]-[[1990]] команду очолив Бруно Джорджі, під його керівництвом Роберто починав дорослий шлях [[футбол]]у в «[[Віченца (футбольний клуб)|Віченца]]», ще з тих часів в них були чудові стосунки і порозуміння. Той чемпіонат Роберто провів дуже сильно, забив 17 голів, в спорі бомбардирів випередив на один гол [[Дієго Марадона|Дієго Марадону]] і відстав лише на 2 м'ячі від найкращого бомбардира того сезону [[Нідерланди|нідерландця]] [[Марко ван Бастен]]а. Попри це команда виступала недобре і займали нижню частину турнірної таблиці. Наприкінці сезону за низький результат керівництво «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» звільнило Бруно Джорджі і замінило його Фінченцо Граціані. Краще команда Баджо виступила в [[Кубок УЄФА|Кубку УЄФА]], в 1/8 завдяки голу Роберто «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентина]]» обіграла [[київ]]ське «[[Динамо (Київ)|Динамо]]», в 1/4 був обіграний «[[Осер (футбольний клуб)|Осер]]», в 1/2 [[Німеччина|німецький]] «[[Вердер (футбольний клуб)|Вердер]]». В фіналі його «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентина]]» зустрілася з [[турин]]ським «[[Ювентус]]ом», який тоді тренував [[Діно Дзофф]]. У ті часи фінал грався у двох [[Футбольний матч|матчах]], у першому [[Футбольний матч|матчі]] в [[Турин]]і «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентина]]» поступилася з рахунком 3:1, матч-відповідь закінчився нульовою нічиєю і за сумою двох [[Футбольний матч|матчів]] [[Кубок УЄФА]] виграв «[[Ювентус]]». Тим не менш для вболівальників «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» Роберто став справжнім кумиром, вони вважали його найкращим гравцем світу. За підсумками сезону він отримав трофей [[Трофей Браво|Trofeo Bravo]], який присуджується найкращому молодому гравцю в Європі. Через чудову гру Роберто ним почали цікавитися гранди світового [[футбол]]у", по закінченню сезону «[[Ювентус]]» звернувся до господарів «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» сім'ї Понтелло з пропозицією в 18 мільярдів лір (13,1 мільйона євро<ref>[http://www.marca.com/2009/06/11/futbol/futbol_internacional/1244717524.html''marca.com:De Cruyff a Cristiano, de 60 millones a 16.000'']{{ref-ca}}</ref>) за перехід к ним Роберто Баджо до них. Це була рекордна сума за [[контракт]] футболіста. Спокусившись на величезні гроші Понтелло згодилися на угоду. В ситуацію намагався втрутитись відомий [[Італійці|італійський]] кінопродюсер [[Маріо Чеккі Горі]], який саме в той час намагався купити «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентину]]», але у нього нічого не вийшло, він не зміг завадити трансферу. Сам Роберто не хотів переходити в інший клуб. Йому подобалося у [[Флоренція|Флоренції]], незадовго до цього він купив там будинок. В цьому місті він познайомився і подружився з відомим [[Італійці|італійським]] [[актор]]ом і [[режисер]]ом [[Роберто Беніньї]], з яким він нерідко проводив час в жартах і веселощах. В команді він був беззаперечним лідером, [[Ультрас|вболівальники]] його обожнювали. Але керівництво клубу на це не зважало.
 
{{цитата|''Роберто Баджо: — Я повинен був піти, тому що хтось хотів цього. Вони вже самі все вирішили. Я відчував себе як закоханий, в якого без пояснень, безпричинно відняли кохану жінку.''<ref name="ReferenceA"/> </div>}}
Рядок 84:
=== «Ювентус» ===
 
В 23 річному віці Роберто вперше потрапив до гранда світового [[футбол]]у. В [[Турин]]і ще пам'ятали свого ідола [[Мішель Платіні|Мішеля Платіні]], який був беззаперечним лідером команди на протязі багатьох років і покладали величезні надії на Баджо, адже Роберто отримав той же 10 номер на футболці. Керівництво також після заплаченої рекордних коштів очікувало від Баджо миттєвої віддачі. [[9 серпня]] [[1990]] в [[Парма|Пармі]] проти [[Парма (футбольний клуб)|однойменної]] команди він дебютував за «[[Ювентус]]ом», де забив переможний гол, а матч закінчився з рахунком 1:2. Перший матч в [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]] проти «[[Таранто (футбольний клуб)|Таранто]]» також видався результативним для Баджо, він і там забив гол у ворота суперника. Загалом він показував непогану гру, був лідером атак, хоча грав не чистого нападника, а між нападниками і півзахистом. Бачачи гру Баджо, колишня легенда «[[Ювентус]]а» [[Мішель Платіні]] казав що Роберто не чиста десятка, яким був він, що він скоріше дев'ять з половиною. Журналісти намагалися роздмухати конфлікт, але Баджо не пішов на це і згодився з [[Мішель Платіні|Платіні]], адже він дійсно займав позицію між півзахистом та нападом, де в основному грали [[Сальваторе Скіллачі]] та [[П'єрлуїджи Казірагі]]. [[6 квітня]] [[1991]] року Баджо повернувся у [[Флоренція|Флоренцію]], але вже як гравець «[[Ювентус]]а». [[Ультрас|Фанати]] «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» пам'ятали недавній перехід свого колишнього кумира в іншу команду і тримали на нього образу. На під'їзді автобуса «[[Ювентус]]а» до стадіону він був закиданий гнилими овочами. Роберто вийшов в основі «[[Ювентус]]а» на гру проти «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]», а фанати на стадіоні викрикували образливі слова на його адресу. Під час матчу в ворота «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» був призначений пенальті, Баджо був штатним пенальтистом команди, але незважаючи на прохання своїх партнерів пробивати в ворота своєї колишньої команди відмовився, мотивуючи це тим що якщо він не заб'є всі будуть вважати що він це зробив навмисно.<ref>[http://www.pro-paul.net/baggio/special/sportsillustrated.html ''Roberto Baggio Worlds: Sports Illustrated Article by Michael Farber'']{{ref-en}}</ref> Призначений пенальті «[[Ювентус]]» не забив, а Баджо був тут же замінений. Коли він йшов з поля до лави запасних один з [[Ультрас|фанатів]] кинув фіолетовий шарф «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» на газон, Роберто помітив його, підняв і вдяг на себе. Той матч з рахунком 1:0 виграла «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|ФіорентиниФіорентина]]». Після фінального свистка Роберто в філолетовим шарфом на шиї пішов до трибун з [[Ультрас|фанатами]] «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» та почав їм аплодувати, бачачи це частина [[Ультрас|фанів]] «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» почала аплодувати, але більшість продовжувала свистіти і кричати прокльони. В тому сезоні команду тренував Луїджі Майфреді, під його керівництвом «[[Ювентус]]» демонстрував невиразну гру і команда була далекою від боротьби за чемпіонство. У всіх проблемах фанати і керівництво «[[Ювентус]]а» звинувачувало головного [[тренер]]а Майфреді, та гравця за якого були заплачені великі кошти&nbsp;— Роберто Баджо. До того ж враховуваючи дії Роберто в останньому матчі з «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентиною]]» він не асоцієвував себе з ювентіні. Тим не менш Баджо справно забивав у всіх турнірах в яких брав участь. В [[Серія A (Італія)|Серії А]] «[[Ювентус]]» виступив погано, зайнявши 7 місце, яке не дозволило команді в наступному сезоні виступати в єврокубках. Баджо ж забив 14 голів, став найкращим бомбардиром команди і поступився найкращому бомбардиру чемпіонату [[Джанлука Віаллі|Джанлуці Віаллі]] 5 голів. В [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]] він дійшов до 1/4 фіналу, де провів 5 матчів, та забив 3 голи. В єврокубках «[[Ювентус]]» виступав в [[Кубок Кубків УЄФА|Кубку Кубків]], там в 1/2 фіналу він поступився «[[Барселона (футбольний клуб)|Барселоні]]», а Роберто показав високу результативність. Провівши 8 матчів він забив 9 голів і став найкращим бомбардиром турніру. Наприкінці сезону за незадовільний результат керівництво «[[Ювентус]]а» звільнило Луїджі Майфреді. За цей сезон Баджо і Майфреді здружилися і знайшли порозуміння.
 
{{цитата|''Роберто Баджо: — Його невдача стала і моєю… Але знайти гарного друга – це вже велична перемога!''<ref name="ReferenceB">Тижневик «Футбол», №31 за 2004 р., стр.21 {{ref-ru}}</ref> </div>}}