Роберто Баджо: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м закрито теги |
|||
Рядок 72:
[[Файл:Марадона та Баджо.jpg|thumb|left|250px|Роберто Баджо в грі проти [[Дієго Марадона|Марадони]]]]
В новому сезоні головним [[тренер]]ом став [[Шведи|швед]] [[Свен-Горан Ерікссон]]. Він вирішив що після низки серйозних [[Травма|травм]] і
Наступний сезон став вдалішим для Роберто, він набрав оптимальні кондиції і в чемпіонаті зіграв в 30 [[Футбольний матч|матчах]] і забив 15 голів, ставши 4 бомбардиром сезону. Тим не менш «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентина]]» зайняла 7 місце,
В сезоні [[1989]]-[[1990]] команду очолив Бруно Джорджі, під його керівництвом Роберто починав дорослий шлях [[футбол]]у в «[[Віченца (футбольний клуб)|Віченца]]», ще з тих часів в них були чудові стосунки і порозуміння. Той чемпіонат Роберто провів дуже сильно, забив 17 голів, в спорі бомбардирів випередив на один гол [[Дієго Марадона|Дієго Марадону]] і відстав лише на 2 м'ячі від найкращого бомбардира того сезону [[Нідерланди|нідерландця]] [[Марко ван Бастен]]а. Попри це команда виступала недобре і займали нижню частину турнірної таблиці. Наприкінці сезону за низький результат керівництво «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» звільнило Бруно Джорджі і замінило його Фінченцо Граціані. Краще команда Баджо виступила в [[Кубок УЄФА|Кубку УЄФА]], в 1/8 завдяки голу Роберто «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентина]]» обіграла [[київ]]ське «[[Динамо (Київ)|Динамо]]», в 1/4 був обіграний «[[Осер (футбольний клуб)|Осер]]», в 1/2 [[Німеччина|німецький]] «[[Вердер (футбольний клуб)|Вердер]]». В фіналі його «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентина]]» зустрілася з [[турин]]ським «[[Ювентус]]ом», який тоді тренував [[Діно Дзофф]]. У ті часи фінал грався у двох [[Футбольний матч|матчах]], у першому [[Футбольний матч|матчі]] в [[Турин]]і «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентина]]» поступилася з рахунком 3:1, матч-відповідь закінчився нульовою нічиєю і за сумою двох [[Футбольний матч|матчів]] [[Кубок УЄФА]] виграв «[[Ювентус]]». Тим не менш для вболівальників «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» Роберто став справжнім кумиром, вони вважали його найкращим гравцем світу. За підсумками сезону він отримав трофей [[Трофей Браво|Trofeo Bravo]], який присуджується найкращому молодому гравцю в Європі. Через чудову гру Роберто ним почали цікавитися гранди світового [[футбол]]у", по закінченню сезону «[[Ювентус]]» звернувся до господарів «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» сім'ї Понтелло з пропозицією в 18 мільярдів лір (13,1 мільйона євро<ref>[http://www.marca.com/2009/06/11/futbol/futbol_internacional/1244717524.html''marca.com:De Cruyff a Cristiano, de 60 millones a 16.000'']{{ref-ca}}</ref>) за перехід
{{цитата|''Роберто Баджо: — Я повинен був піти, тому що хтось хотів цього. Вони вже самі все вирішили. Я відчував себе як закоханий, в якого без пояснень, безпричинно відняли кохану жінку.''<ref name="ReferenceA"/> </div>}}
Рядок 84:
=== «Ювентус» ===
В 23 річному віці Роберто вперше потрапив до гранда світового [[футбол]]у. В [[Турин]]і ще пам'ятали свого ідола [[Мішель Платіні|Мішеля Платіні]], який був беззаперечним лідером команди на протязі багатьох років і покладали величезні надії на Баджо, адже Роберто отримав той же 10 номер на футболці. Керівництво також після заплаченої рекордних коштів очікувало від Баджо миттєвої віддачі. [[9 серпня]] [[1990]] в [[Парма|Пармі]] проти [[Парма (футбольний клуб)|однойменної]] команди він дебютував за «[[Ювентус]]ом», де забив переможний гол, а матч закінчився з рахунком 1:2. Перший матч в [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]] проти «[[Таранто (футбольний клуб)|Таранто]]» також видався результативним для Баджо, він і там забив гол у ворота суперника. Загалом він показував непогану гру, був лідером атак, хоча грав не чистого нападника, а між нападниками і півзахистом. Бачачи гру Баджо, колишня легенда «[[Ювентус]]а» [[Мішель Платіні]] казав що Роберто не чиста десятка, яким був він, що він скоріше дев'ять з половиною. Журналісти намагалися роздмухати конфлікт, але Баджо не пішов на це і згодився з [[Мішель Платіні|Платіні]], адже він дійсно займав позицію між півзахистом та нападом, де в основному грали [[Сальваторе Скіллачі]] та [[П'єрлуїджи Казірагі]]. [[6 квітня]] [[1991]] року Баджо повернувся у [[Флоренція|Флоренцію]], але вже як гравець «[[Ювентус]]а». [[Ультрас|Фанати]] «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» пам'ятали недавній перехід свого колишнього кумира в іншу команду і тримали на нього образу. На під'їзді автобуса «[[Ювентус]]а» до стадіону він був закиданий гнилими овочами. Роберто вийшов в основі «[[Ювентус]]а» на гру проти «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]», а фанати на стадіоні викрикували образливі слова на його адресу. Під час матчу в ворота «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» був призначений пенальті, Баджо був штатним пенальтистом команди, але незважаючи на прохання своїх партнерів пробивати в ворота своєї колишньої команди відмовився, мотивуючи це тим що якщо він не заб'є всі будуть вважати що він це зробив навмисно.<ref>[http://www.pro-paul.net/baggio/special/sportsillustrated.html ''Roberto Baggio Worlds: Sports Illustrated Article by Michael Farber'']{{ref-en}}</ref> Призначений пенальті «[[Ювентус]]» не забив, а Баджо був тут же замінений. Коли він йшов з поля до лави запасних один з [[Ультрас|фанатів]] кинув фіолетовий шарф «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» на газон, Роберто помітив його, підняв і вдяг на себе. Той матч з рахунком 1:0 виграла «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|
{{цитата|''Роберто Баджо: — Його невдача стала і моєю… Але знайти гарного друга – це вже велична перемога!''<ref name="ReferenceB">Тижневик «Футбол», №31 за 2004 р., стр.21 {{ref-ru}}</ref> </div>}}
|