Проєкт правопису 1999 року: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Прое́кт право́пису [[1999]] ро́ку''' (поширена скорочена назва: '''Проєкт'''<ref name=rusan/>)&nbsp;— проект реформи [[українська мова|українського]] [[правопис]]у, розроблений під керівництвом [[член-кореспондент|члена-кореспондента]] [[Національна академія наук України|НАН України]] [[Німчук Василь Васильович|{{nobr|Василя Німчука}}]]<ref name=rusan>[[Русанівський Віталій Макарович|Русанівський В]]. [http://izbornyk.org.ua/rizne/rusan.htm Стосунок «проєкту» до реального українського правопису] // [[Мовознавство (журнал)|Мовознавство]].&nbsp;— 2002.&nbsp;— {{nobr|№ 6}}.&nbsp;— {{nobr|С. 92–98}}.</ref>.
 
До нього внесено передусім ті зміни, що враховують столітні традиції української [[орфографія|орфографії]]. Зокрема уточнено вжиток літери ''[[ґ]]'' в питомих [[Україна|українських]] і запозичених [[загальна назва|загальних]] та [[власнаВласні названазви|власних]] назвах&nbsp;— [[прізвище|прізвищах]] і географічних назвах, сформульовано нове правило вживання ''и'' на початку слова перед приголосними ''н'' та ''р'', уведено окреме написання слова ''пів'' з [[іменник]]ами, якщо воно означає «половина», повернено як нормативне закінчення ''-и'' в родовому відмінку однини іменників III відміни з основою на групу приголосних ''-ст-'' та слів ''[[Русь]]'', ''[[Білорусь]], осінь, сіль, кров, любов,'' вирівняно [[Парадигма (мовознавство)|парадигму]] іменників IV відміни з [[суфікс]]ом ''-ен-,'' тобто відновлено закінчення ''-и'', звук {{IPA|/θ/}} в запозиченнях передається уніфіковано через ''т'' (''ка'''т'''едра, е'''т'''ер, ор'''т'''опед'' тощо, за чинним правописом&nbsp;— ''ка'''ф'''едра, е'''ф'''ір'', хоча й ''ор'''т'''опед'') та ін.
 
Значні зміни внесено до правопису слів чужомовного походження. Більшість спрямовано на спрощення правил та зменшення кількості винятків.
Рядок 10:
* Нині «Проєкт правопису 1999» використовують видавництва [[Свічадо]], [[Літопис (видавництво)|Літопис]], [[Критика (видавництво)|Критика]].
* Окремі його пункти наявні в мовленні телеканалу [[СТБ]] (у програмі новин).
* Частина письменників (наприклад, [[Забужко Оксана Стефанівна|Оксана Забужко]]) використовують цей правопис у своїх творах.
* На офіційному сайті [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|ВО «Свобода»]] значна частина новин написана з використанням елементів цього правопису.
 
Рядок 106:
== Критика проєкту ==
 
* [http://izbornyk.org.ua/rizne/rusan.htm ''В. Русанівський''. Стосунок «Проєкту» до реального українського правопису. «Мовознавство», 2002, №&nbsp;6, стор. 92-98]: «Реформатори пропонують уживати як паралельні форми ''ефір'' і ''етер, кафедра'' і ''катедра', але нічого не кажуть про те, як бути з ''методом'' і ''бібліотекою, дискотекою'' і просто ''текою''»; «Якщо у згоді з чинним правописом пишемо ''півлітра&nbsp;— півлітровий, піввідра&nbsp;— піввідерний, півкілометра&nbsp;— півкілометровий, півлітра&nbsp;— півлітровий (і півлітрівка''), то з уведенням нового правила, по-перше, зникає ця гармонія (''пів літра'', але ''півлітровий, пів відра'', але ''піввідерний'' і под.), по-друге, виникає контроверза між іменниками, в яких ''пів-'' відіграє роль префіксоїда, і словосполученнями з ''пів'' у значенні половина: ''півсотня&nbsp;— пів сотні, півтонна&nbsp;— пів тонни'' (тони?). Отже, те, що сьогодні підпадає під правило, стане винятком, і навпаки»;
* ''Мирослав Попович''. Наше і не наше // Критика, 2002/11 (61). С. 21-22: «Реформування як спосіб зберегти минуле, викохати історичні традиції&nbsp;— це безглуздя. Минуле можна тільки враховувати&nbsp;— тією чи іншою мірою, по-консервативному чи по-ліберальному. В реформуванні повинні бути ясно виражені цілі й прагнення, що мають реалізуватися в майбутньому. Це й є національний інтерес. Поки він не визначений експліцитно, не може бути й мови про часткові чи кардинальні зміни».
* ''Юрій Шевельов.'' Про критерії в питаннях українського офіційного правопису / Ю. Шевельов. Вибрані праці: У 2 кн. К., 2008. Кн. 1. Мовознавство. С. 498—510: «…у передачі грецького й західноєвропейського θ/th і η/е не є завданням правопису усунути непослідовність між, скажімо, ''бібліотека'' і ''Афіни''».