Анди: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 146:
Між 5° і 28° пд. ш. спостерігається яскраво виражена асиметрія в розподілі опадів по схилах: західні схили зволожені значно слабкіше східних.
 
На захід від Головної Кордильєри — пустиннийпустельний тропічний клімат (утворенню якого немало сприяє холодна [[Перуанська течія]]), річок дуже мало. Якщо в північній частині Центральних Анд випадає 200—250 мм опадів на рік, то на південь їх кількість зменшується і місцями не перевищує 50 мм на рік. У цій частині Анд знаходиться [[Атакама]] — найсухіша пустеля земної кулі. Пустелі піднімаються місцями до 3000 м над рівнем моря. Нечисленні [[оазис]]и розташовані переважно в долинах невеликих річок, що живляться водами гірських льодовиків. Середньосічнева температура в прибережних районах коливається від 24 °C на півночі до 19 °C на півдні, середньочервнева — від 19 °C на півночі до 13 °C на півдні. Вище 3000 м, в [[суха пуна|сухій пуні]], — також мало опадів (рідко більше 250 мм на рік). Характерні приходи холодних вітрів, коли температура може опускатися до −20 °C. Середньочервнева температура не перевищує 15 °C.
 
На невеликих висотах, при вкрай малій кількості дощів, значна (до 80 %) вологість повітря, тому часті [[туман]]и і [[роса|роси]]. На плато [[Пуна (Анди)|Пуна]] (включаючи [[Альтіплано]]) — дуже суворий клімат, середньорічні температури не перевищують 10 °C. Крупне озеро [[Тітікака]] має пом'якшувальний вплив на клімат прилеглих територій — в приозерних районах коливання температур не такі значні, як в інших частинах плоскогір'я. На схід від Головної Кордильєри — велика (3000 — 6000 мм в рік) кількість опадів (що приносяться переважно влітку східними вітрами), густа річкова мережа. По долинах повітряні маси з Атлантичного океану перетинають Східну Кордильєру, зволожуючи і її західний схил. Вище 6000 м на півночі і 5000 м на півдні — негативні середньорічні температури; через сухість клімату льодовиків мало.
Рядок 168:
Південніше, в субтропічних чилійських Андах — вічнозелені чагарники на коричневих ґрунтах. У Подовжній долині — ґрунти, що за складом нагадують [[чорнозем]]. Рослинність високогірних плато: на півночі — екваторіальні [[альпійські луги]] або [[парамос]], в Перуанських Андах і на сході Пуни — сухі високогірно-тропічні степи [[халка]], на заході Пуни і на всьому тихоокеанському заході між 5—28° південної широти — [[Пустеля|пустельні]] типи рослинності (у пустелі [[Атакама]] — [[сукулент]]на рослинність, включаючи [[кактус]]и). Багато поверхонь [[солончак|засолені]], що перешкоджає розвитку рослинності; на таких ділянках зустрічаються в основному [[полин]] і [[ефедра]].
 
Вище 3000 м (приблизно до 4500 м) — напівпустиннанапівпустельна рослинність, що називається [[Центральноандійська суха пуна|сухою пуною]]. Тут ростуть карликові чагарники, [[тонконогові]] ([[ковила]], [[куничник]]), [[лишайники]], [[кактус]]и. На схід від Головної Кордильєри, де більше опадів, — степова рослинність ([[Центральноандійська пуна|пуна]] і [[Центральноандійська волога пуна|волога пуна]]) з численними тонконоговими ([[типчак]], ковила, куничник) і подушкоподібними чагарниками. На вологих схилах Східної Кордильєри тропічні ліси (пальми, хінне дерево) піднімаються до 1500 м, до 3000 м доходять низькорослі вічнозелені ліси з переважанням [[бамбук]]а, [[папороть|папороті]], [[ліана|ліан]]; на більших висотах — [[альпійські луки|високогірні луги]].
 
У середній частині Чилі ліси значною мірою зведені, колись ліси піднімалися по Головній Кордильєрі до висот 2500—3000 м (вище починалися гірські луги з альпійськими травами і чагарниками, а також нечастими торф'яними болотами), але тепер схили гір практично оголені. Нині ліси зустрічаються лише у вигляді окремих гаїв ([[сосна|сосни]], [[араукарія чилійська|чилійської араукарії]], [[евкаліпт]]у, [[бук]]у і [[платан]]у, в підліску — [[дрік]] і [[герань]]).