Адани: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
м →Народ Беора: правопис |
||
Рядок 8:
Відомо лише, що Беор відповів королю ельфів:<blockquote>- Темрява стелиться позаду нас, але ми відвернулись од неї, не бажаючи повертатися туди навіть подумки. Серця покликали нас на Захід, і ми вірили, що знайдемо там Світло<ref>{{Cite book|title=Сильмариліон - Розділ 17. Про прихід людей на Захід|last=Толкін|first=Дж. Р. Р.|year=2008|publisher="Астролябія"|location=Львів|pages=139.|language=укр.|isbn=978 - 966 - 8657 - 24 - 5.}}</ref>.</blockquote>Пізніше ельдари говорили, що [[Моргот]] та його поплічники відшукали в [[Перелік географічних об'єктів Середзем'я|Гілдоріені]] [[Люди (Середзем'я)|людей]], що пробудились після появи [[Легенда Толкіна Про Сонце і Місяць|Сонця]] на небі, і звабили їх на бік Зла. Втім, три племені аданів та народ Бора зі [[Східняни|східнян]] згодом відкинули владу Моргота і перейшли на бік Світла, а народ Улфанга Чорного зі [[Східняни|східнян]] залишився на боці Темряви, хоч на словах тривалий час служив [[Сини Феанора|синам Феанора]].
Мешканці Оссіріанду Зелені Ельфи або [[Ельфи (Середзем'я)|нандори]] були дуже незадоволені появою людей з народу Беора, що з
За порадою Фелагунда Беор зібрав усі роди і родини свого народу і привів їх у землі між Геліоном та Келоном, що отримали назву Естоланд - отаборення. Це були володіння синів Феанора Амрода й Амроса. Через рік Беор пішов разом з Фелагундом у Нарготронд, де залишився на службі до кінця життя, отримавши ім 'я Беор - "Васал", бо до того звався Балан. Вождем народу став Барен - старший син Беора.
Рядок 22:
В час життя шостого покоління аданів сталась битва Раптового Полум 'я - [[Дагор Браголлах]], внаслідок якої [[Фінарфін]] та його сини загинули, а їх королівство впало під ударами полчищ Моргота. Бреголас та більшість його війська загинули разом із синами Фінарфіна, а Барагір бився біля Сіріонового Проходу. Завдяки відважності людей Барагіра від загибелі було врятовано короля Фінрода Фелагунда та більшість його війська, що потрапили в оточення. В нагороду Фінрод подарував йому свій перстень, що згодом став родинною реліквією його нащадків.
[[Белеріанд|Дортоніон]] потрапив у володіння [[Мелькор|Моргота]] і став називатись [[Белеріанд|Таур - ну - Фуін]] - Ліс під Ночетінню, оскільки він став темним і густим і в ньому оселились лихі потвори. Чоловіки народу Беора на чолі з Барагіром залишились у краї, а жінки та діти народу Беора на чолі з дружиною Барагіра Емелдір Мужньосердою (вона б радше залишилась разом зі своїм чоловіком та сином Береном) зі зброєю прорвались крізь гори Еред - Горгорот і дістались лісу [[Белеріанд|Бретіль]], де частину з них прихистили галадіни, а частина відійшла у [[Белеріанд|Дор - Ломін]] - землі народу Гадора (серед них була і Морвен Елезвен, що стала дружиною [[Гурін|Гуріна]] і матір' ю [[Турін Турамбар|Туріна Турамбара]]). Ті що лишились вели партизанську війну проти [[Орки (Середзем'я)|орків]] та інших лихих почвар якими командував слуга [[Мелькор|Моргота]] [[Саурон]]. Зрештою вони всі загинули крім сина Барагіра [[Берен|Берена]] Однорукого. Народ Беора був розсіяний і разом з рештками інших народів аданів поволі відступав до гирла Сіріону і острова Балар. Після Війни Гніву нащадки народу Беора оселились на заході [[Нуменор|Нуменору]] в краї Андустар. Саме від них походять вірні нуменорці, що пережили загибель острова і заснували [[Арнор]] та [[Гондор]].
== Народ Галет або галадіни ==
| |||