Очкине: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 48:
Очкине має давню історію, що йде корінням в глибоку старовину. В епоху неоліту і бронзи на його землях проживали племена мисливців, землеробів і скотарів. Залишки їхніх поселень були виявлені на південній околиці Очкине і вздовж берегового піщаного схилу між селами Боровичі і Очкине під час археологічних експедицій, які проводилися в 1924—1925 рр. під керівництвом постійного співробітника Всеукраїнського археологічного комітету В. Д. Юркевича і в 1945—1948 рр. — професора Московського державного університету М. В. Воєводського.
У 1947 році Деснянська експедиція М. В. Воєводського відкрила поблизу села неолітичну стоянку — Мис Очкинський, яка існувала впродовж 500 років, з початку ІІ тисячоліття до нашої ери до середини ІІ тисячоліття до нашої ери, і ставилася до дніпро- деснянської групи середньодніпровської культури. На ній були знайдені тонкостінну посудину з геометричним шнуровим орнаментом епохи пізнього неоліту, мотику і уламки
У домонгольскую епоху поблизу ''Очкина'' знаходилося поселення [[сіверяни|сіверян]]. Про це згадував у своїй роботі «Северянская земля и северяне по городищам и могилам» відомий російський археолог та історик права професор Варшавського та Московського університетів Д. Я. Самоквасов: «На східному кордоні Сіверської землі, з лівого боку річок Судості та [[Десна|Десни]], тяглася незаселена обширна смуга землі … Прикордонними чернігівськими поселеннями з цього боку були міста, пам'ятниками яких служать городища, що збереглися на березі Десни у поселень Очкине, Пушкарьове, Лісконоги, Ленькове, Комань та Новгород-Сіверський». Де саме знаходилося поселення сіверян у села Очкине точно невідомо. Можливо, на місці так званого Царського прибрання, ділянки суші висотою близько півтора метрів і площею близько одного гектара, яка знаходиться в малодоступному заболоченому місці за 1,5 км від північної околиці села.
| |||