Атомна фізика: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м {{Розділи фізики}}
Рядок 9:
Виникненню атомної фізики передував розвиток атомістичних уявлень про будову речовини. Початкові ідеї про існування [[атом]]ів як дрібних неподільних і незмінних частинок матерії були висловлені в Стародавній Греції в 5-3 ст. до н. е. ([[Демокріт]], [[Епікур]]). У період становлення точного природознавства в 17-18 ст. атомістичні уявлення в різних формах розвивали [[Йоганн Кеплер]] , [[П'єр Гассенді]] , [[Рене Декарт]], [[Роберт Бойль]], [[Ісаак Ньютон]] , [[Михайло Ломоносов]], P. [[Руджер-Йосип Бошкович|Бошкович]] та інші. Однак ці уявлення носили гіпотетичний характер і лише з кінця 18-го - початку 19 ст. експериментальні дослідження властивостей речовини привели до створення атомістичних теорій.
 
На основі встановлених кількісних хімічних законів і законів [[Ідеальний газ|ідеальних газів]] з початку 19 ст. стала розвиватися хімічна атомістика ([[Джон Дальтон]], [[Амедео Авогадро]] , [[Єнс Якоб Берцеліус]]), в середині 19 ст. чітко розмежовані й визначені поняття атома і молекули ([[Станіслао Канніццаро]], в 1869 [[Менделєєв Дмитро Іванович|Дмитро Менделєєв]] відкрив періодичний закон хімічних елементів (див. [[Періодична система елементів]]) . Уявлення фізичної атомістики лягли в основу розвитку молекулярної фізики, зокрема кінетичної теорії газів (середина 19 ст.), і класичної статистичної фізики ( 2-га половина 19 ст. , [[Рудольф Клаузіус]], [[Джеймс Клерк Максвелл]] , [[Людвіг Больцман]], [[Джозая Віллард Ґіббс]]) . B кінці 18-19 ст. почало розвиватися вчення про внутрішню будову кристалів тв їхні симетрії ([[Рене-Жюст Аюї]], [[Огюст Браве]], [[Федоров Євграф Степанович|Євраф Федоров]] , [[{{нп|Моріц Шенфліс]]|||Arthur Moritz Schoenflies}}) на основі атомістичних уявлень ( див. [[Елементарна комірка кристала|Симетрія кристалів]], [[ґратка Браве]]). Однак в 19 ст. хімічна та фізична атомістика й атомістика в кристалографії не мали загальної теоретичної основи, нею стала в 20 ст. квантова теорія будови атомів, молекул і кристалів, створена в результаті розвитку атомної фізики.
 
Виникнення сучасної атомної фізики пов'язано з відкриттями [[електрон]]а (1897) і [[радіоактивність|радіоактивності]] (1896). Вони створили основу для побудови моделей атома як системи електрично заряджених частинок, що взаємодіють між собою. Найважливішим етапом розвитку атомної фізики стало відкриття [[Ернест Резерфорд|Ернестом Резерфордом]] в 1911 атомного ядра і розгляд атома на основі квантових уявлень [[Нільс Бор|Hільсом Бором]] в 1913. Резерфорд запропонував модель атома, що складається з центрального позитивно зарядженого ядра великої маси і розмірів, малих порівняно з розмірами атома в цілому, і з негативно заряджених електронів, що мають в порівнянні з ядром малу масу. Він експериментально обґрунтував цю модель дослідами з розсіювання α-частинок атомами. Всі властивості атома виявилися пов'язаними або з властивостями ядра (їх вивчає ядерна фізика), або з властивостями електронних оболонок атома.