Верхня Мануйлівка: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м (GR) File renamed: File:Верхня Мануйлывка. Крамниця.jpg → File:Верхня Мануйлівка. Крамниця.jpg Criterion 6 (maintenance or bug fix) |
LeonNef (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 38:
{{Otheruses|Мануйлівка}}
: ''Див. також: [[Нижня Мануйлівка]]''
'''Верхня Мануйлівка''' — [[село]] в Україні, в [[Козельщинський район|Козельщинському районі]] [[Полтавська область|Полтавської області]]. Населення становить 586 осіб. Орган місцевого самоврядування — [[Мануйлівська сільська рада (Козельщинський район)|Мануйлівська сільська рада]]. Відстань до [[Козельщина (смт)|райцентру]] становить близько 25
Голова ради Сьомик Володимир Миколайович. Секретар Щеглова Віра Антонівна. Бугалтер — Артюх Таміла Борисівна.
== Географія ==
Село Мануйлівка виникло наприкінці XVII — на початку XVIII століття. Село ''Верхня Мануйлівка'' знаходиться на лівому березі річки [[Псел]], вище за течією за 1,5 км розташовано село [[Нижня Мануйлівка]], нижче за течією за 4 км розташовано село [[Піски (Козельщинський район)|Піски]]. Навколо села [[сосна|сосновий ліс]]. На правому березі Псла розташований [[Ландшафтний заказник «Псільський»]].
== Історія ==
Відомо, що землі, де розташоване село, були заселені здавна. Біля Великої Мануйлівки виявлено поховання (трупоспалення) перших століть до нашої ери. Село засноване, вірогідно, наприкінці [[XVII століття|XVII]] — на початку [[XVIII століття]], і значиться як Мануйлівка. У документах є згадка про нього, датована 1729 роком. За усними переказами, що збереглися донині, село нібито заснували козаки, вихідці із [[Запорозька Січ|Запорізької Січі]], які пливли вгору по Дніпру, шукаючи вільних земель, щоб оселитися там.{{sfn|Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область|1967|с=424}} З [[XVII століття]] село входило в [[Говтвянська сотня|Говтвянську сотню]] [[Миргородський полк|Миргородського полку]]; у селі було 88 дворів посполитих селян, підлеглих безпосередньо гетьмансько-старшинській адміністрації.{{sfn|Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область|1967|с=425}}
У 1728 році гетьман України [[Данило Апостол]] віддав Мануйлівку «на ранг» судді Миргородського полку [[Остроградський Федір Матвійович|Ф. Остроградському]], який згодом, у 1741 році, одержав грамоту від Генеральної канцелярії на вічне і потомствене володіння селом. Але вже в 1784 році Мануйлівка згідно з грамотою цариці [[Катерина II|Катерини II]] перейшла у власність Марфи Лалашової.{{sfn|Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область|1967|с=425}}
Село Козельщинського району, центр Сільської Ради народних депутатів, якій підпорядковані села Дяченки, Нижня Мануйлівка, Цибівка, Харченки. Розташоване на лівому березі р. Псел, за 25 км від райцентру [[Козельщина (станція)|однойменної залізничної ст.]] 811 ж. (1990).▼
У перші десятиліття існування села через постійну боротьбу з весняними повенями частина жителів Мануйлівки переселилась на більш підвищену місцевість, де незабаром утворилося село, назване Верхньою Мануйлівкою, або Горою.
Швидкому розвитку села сприяли вигідне географічне положення та багаті угіддя. У 1859 році в селі вже було 267 дворів, де проживало 1897 осіб. У цей час значна частина мануйлівських земель стала власністю князя О. П. Ширінського-Шахматова.{{sfn|Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область|1967|с=425}}
▲<!-- Село Козельщинського району, центр Сільської Ради народних депутатів, якій підпорядковані села Дяченки, Нижня Мануйлівка, Цибівка, Харченки. Розташоване на лівому березі р. Псел, за 25 км від райцентру [[Козельщина (станція)|однойменної залізничної ст.]] 811 ж. (1990). / застаріла інформація та дублювання -->
== Освіта ==
Рядок 57 ⟶ 62:
У центрі села стоїть пам'ятник [[Максим Горький|Максиму Горькому]]. Неподалік розташований [[Мануйлівський літературно-меморіальний музей Максима Горького|музей]] на його честь<ref>[http://ridna.ua/p/museums/manujlivskyj-literaturno-memorialnyj-muzej-o-m-horkoho Мануйлівський літературно-меморіальний музей О. М. Горького] на сайті «Рідна країна — Світоглядний портал»</ref>. В центрі села є будинок культури. Діє бібліотека, фонд якої нараховує більше 14 тисяч книг.
Також у Мануйлівці проводяться вже декілька років змагання дельтапланеристів на Кубок Олександра Величка.<ref>[http://www.avispro.com.ua/section.php?s=2 Новости
== Особистості ==
У [[1897]] та в [[1900]] роках у Верхній Мануйлівці жив і працював у літній час радянський письменник [[Максим Горький]]. З його ініціативи і за участю в селі була створена жіноча недільна школа, сільський хор та самодіяльний театр, в якому Горький був і актором, і режисером. Тут у 1897 році народився його син [[Пєшков Максим Олексійович|Максим]].
У Мануйлівці Горький написав повісті й оповідання: «Подружжя Орлови», «Ярмарок у Говтві», «Троє», «Мальва», «Тьху» та почав писати свій великий твір «Фома Гордєєв».{{sfn|Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область|1967|с=426}}
Із Верхньої Мануйлівки родом дружина [[Григір Тютюнник|Григора Тютюнника]] Людмила Василівна, тому відомий український письменник часто тут бував та працював. 22 травня також приїжджали [[Олесь Гончар]], [[Андрій Головко]], [[Євген Гуцало]].▼
▲Із Верхньої Мануйлівки родом дружина [[Григір Тютюнник|Григора Тютюнника]] Людмила Василівна, тому відомий український письменник часто тут бував та працював. 22 травня{{коли}} також приїжджали [[Олесь Гончар]], [[Андрій Головко]], [[Євген Гуцало]].
<!--
{| style=float:left
| -->
== Галерея ==
<gallery mode=packed-hover heights=100px>
Рядок 85 ⟶ 93:
Псел. Верхня Мануйлівка (2).jpg|Річка [[Псел]] поблизу села
</gallery>
<!-- |}-->
== Примітки ==
Рядок 105 ⟶ 113:
|isbn =5-88500-033-6
}}
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок= Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область.|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= {{К.}}|видавництво= Головна редакція УРЕ АН УРСР|рік= 1967|том= |сторінки= |сторінок= 352|серія= |isbn= |тираж=|ref=Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область}}
{{Козельщинський район}}
| |||
