Вікіпедія

Почайна: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Chieftl (обговорення | внесок)
129 редагувань
м помилки правопису
Рядок 156:
Коса зменшилася в розмірах у зв'язку з будівництвом в 1712 році судноплавного каналу між Почайною і Дніпром<ref>За деякими джерелами&nbsp;— в 1711 році. Наприклад, див. Іван Парнікоза. «Київські острови на Дніпрі&nbsp;— погляд крізь століття».[http://h.ua/story/123138/]</ref>. Це був перший відомий нам і найзначніший приклад втручання в русло Почайни. Канал повинен був полегшити проходження суден, що приходять з Дніпра, у верхів'ї річки.
 
{{Цитата|З приписів Київської губернської канцелярії, запропонованих Київському магістрату близько 1710 і 1718 років, вбачається, що під час тодішньої Турецької війни барки iз казенними припасами?, ojщо приходили з річки Десни від Брянська, заводилися на зимовище для запобігання від крижин у верх (!) оной Почайни і причалювали до дерев'яних клітей, зробленим для зміцнення берегів, звідти місце оне називається і понині Притикою. Для скорочення шляху в об'їзді оной земляний коси прокопан був при повороті Дніпра прямо до Притиці канал, куди вся течія річки пішла, і з часом Дніпро, так би мовити, поглинув сю Почайну, зрізавши слабку земляну поміж ними перешкоду. З тих пір Дніпро став протікати у самого Подолу і невпинним відмиванням берегів вельми помітно применшив сю частину міста: вважають близько 300 будинків загиблих. Після чого частка Почайни залишилася тільки в її вершині, а колишнє гирло обмежується лише острівцем, що залишився навпроти Хрещатицького яру.|3 = |4 = }}
 
Петро Лебединцев згадував, що піщана коса була знесена Дніпром під час його розливу в 1829 році. Після чого лише малі острівці посеред нього нагадували, що колись тут була коса і гирло річки Почайни.
Рядок 165:
Пристань на Почайні стала широко відома завдяки Максиму Берлінському, котрий зв'язав слова княгині Ольги про Почайну з приписом Київської губернської канцелярії, де зазначена Притика<ref name=":0" />.
 
Зараз місцем знаходження стародавньої гавані прийнято вважати район колишнього гирла Почайни, тобто трохи нижче сучасної Поштової площі. Втім, однозначної думки з цього приводу немає, і суперечаютьсясперечаються дослідники вже не перше століття.
 
Петро Лебедицев вважав, що «у рождественской церкви устье ея (Почайны) представляло собою какъ-бы залив Днепра, весьма удобный для судоходной пристани». Інакше кажучи, Притика перебувала в гирлі. Інші історики помічали, що згідно різних давніх документів (у тому числі вищевказаної цитаті Берлінського), Притика повинна була розташовуватися десь «вгору оной Почайною». Проте район Поштової площі і гирло Почайни&nbsp;— безумовно, не верхня, а нижня частина русла.
Рядок 182:
 
== Місце Хрещення Русі ==
За деякими данимииданими саме на р. Почайна Володимир Великий хрестив Київську Русь в 988 році.
Ця подія мала неабияке значення, наблизивши тогочасну Русь до партнерів. Хоча спершу люди не раділи таким змінам, але коли вони побачили дійсне покращення, їх чвари утихли.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Почайна