[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Raider (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{Іслам}}
'''Імам''' ({{lang-ar|'''إمام'''}} — стояти попереду, ватажок) — голова мусульманської громади, духовний керівник, людина, яка керує молитвою в [[мечет]]і. В строгому сенсі терміну імам не є представником [[духовенство|духовенства]] - він не виконує сакральних функцій і не наділений благодаттю чи чимось подібним. Імамом, за канонами ісламу, може бути будь який віруючий який володіє достатніми знаннями в релігійній сфері та є достатньо авторитетним аби бути головою на громадських молитвах.
'''Імам''' ({{lang-ar|'''إمام'''}} — стояти попереду, предводитель):
 
== Значення ==
=== Керівник суспільною молитвою в мечеті ===
Фунції імама може виконувати любий благочестивий [[мусульмани]]н (формально таку можливість має кожен мусульманин старший 8 років), але, як правило, в окремій [[мечеть|мечеті]] [[молитва|молитвою]] керує одна і таж людина.
 
Імам, як представник на молитві — не [[сан]] і не [[професія]], ним признається лише той, хто фактично керує молитвою. В квартальних і сільських мечетях імамімами єзазвичай особа, маючамають елементарну [[богослов]]ську [[освіта|освіту]]. ІмамаиІмамами соборних мечетей визнаютьсястають богослови, які отримали спеціальну освіту і користуються [[аторитет]]ом у віруючих.
 
=== Голова мусульманської громади ===
В перші роки [[іслам]]у функції імама на молитві виконував сам [[Мухаммед]], а після його [[смерть|смерті]] [[халіф]]и. Оскільки вони одночасно були головами общини-держави, маючи всю повноту [[влада|влади]], то імами-халіфи виявились єдиними законотворцями і вищими духовними авторитетами. Звідси розвинулолось уявлення про імама, як про голову всієї теоретично єдиної мусульманської общини. Проте про сущністьсутність верховної влади і критерії її законності склались різні уявиуявлення, що визвало розкол серед мусульман:
* [[суніти]], як і [[харіджіти]], вважали імама уповноваженим общини, який вибираєть всією общиною. В сунітському ісламі формальним вираженням волі общини стала [[іджма]] — «згода» її представників. На практиці імам-халіф призначався його попередником. До його обов'язків входило зберігати релігію і керувати мирськими справами у відповідності до релігійного закону:
* [[шиїти]] проповідують божественну природу верховної влади. Відкидаючи з самого початку ідею виборності імама — голови общини і рахуючивважаючи верховну владу визначеною в [[рід|роду]] [[Алі ібн Абі Таліб|Алі]], вони відстоювали спадковий принцип передачі влади. За їх уявленням, рід Алі наділений знаннякзнанням сокровенних сторін релігії, і це знання передається від [[батько|батька]] до [[син]]а. Божественна природа влади зумовила «непогрішність» імамів в справах [[Віра (релігійна)|віри]] і мирського життя, гарантуючу нерушимість і чистоту релігійної традиції. Згідно шиїтському віровченню імам:
** правитель общини, приємникнаступник Мухаммеда в улагодженні людських справ;
** кінцевий авторитет в тлумаченні [[Коран]]у і релігійних законів;
** вищий духовний авторитет, що веде людей до розуміння скритого смислу речей.
 
В уявленні шиїтів імами із роду Алі — єдині повноважні представники [[Аллах]]а на землі, спадкоємці пророчнихпророчих знань. Проте пов міріміру подрібненнярозгадлуження алідського роду серед шиїтів склались різні уявидумки про права і обов'язки імамів, їх якості. В даний час для більшості шиїтів «зримого» імама із роду Алі неіснує. Повномочними представниками [[скритийПрихований імам|скритогоПрихованого імамаімаму]] визнаються вищі релігійні авторитети.
 
=== Почесне прозвище ===