Вікіпедія

Вільнюська операція: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м вікіфікація
правопис
Рядок 83:
З ранку [[8 липня]] радянські війська відновили переслідування німецьких військ, що відступали і через два дні ліквідували розрив з 5-ю армією, що утворився раніше.
 
На ЛідськомЛідському напрямку 3-й гвардійський кавалерійський корпус, користуючись тим, що головні сили ворога вели бої на рубежі «Остваль», успішно продовжував наступ і до 21 години 7 липня звільнив населені пункти [[Суботники]] і [[Ів'є (Білорусь)|Ів'є]]. Тим самим він вийшов в тил угруповання німецьких військ, яка відходила під ударами 31-ї армії.
 
О 16 годин 30 хвилин 8 липня дивізії 3-го гвардійського кавалерійського корпусу ударом з півночі і північного сходу увірвалися в м. Ліда і, розгромивши передові частини німецької [[50-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|50-ї піхотної дивізії]] до 9 липня повністю оволоділи цим важливим залізничним вузлом. За той же час стрілецькі з'єднання 11-ї гвардійської і 31-ї армій просунулися вперед на 25 — 30 км.
 
Німецьке командування розпочало концентрацію своїх сил на цьому, найбільш загрозлівомузагрозливому для них напрямку наступу радянських військ. Протягом 9 — 10 липня з-під Ковеля була перевезена 131-ша піхотна дивізія. У наступні дні в розпорядження командувача 3-ої танковою армією почали прибувати управління 26-го армійського корпусу, [[69-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|69-та піхотна дивізія]], 185-та і 277-ма бригади штурмових гармат, 88-ма артилерійська бригада резерву і інші частини посилення. Крім того, перегруповуються [[201-ша дивізія охорони (Третій Рейх)|201-ша охоронна дивізія]] та бойова група «Роткірх» чисельністю до дивізії.
 
З [[10 липня]] війська центру і лівого крила 3-го Білоруського фронту почали висунення до Німану. Але противник чинив затятий опір і до кінця 13 липня лише 16-му гвардійському стрілецькому корпусу вдалося прорватися до р. Німан у районі [[Алітус]]а. До того ж часу [[3-й гвардійський кавалерійський корпус]] досяг передмість Гродно, але був зупинений сильним артилерійським і кулеметним вогнем німецьких військ.
Рядок 106:
 
== Література ==
* Исаев А. В.. Операция «Багратион». «Сталинский блицкриг» в Белоруссии — М.: Яуза: Эксмо, 2014. — ISBN 978-5-699-72841-1
* В. В. Бешанов. Десять сталинских ударов. — стр. 414—423 — М.: Харвест, 2004 — ISBN 985-13-1738-1
* Zaloga, S. Bagration 1944: The Destruction of Army Group Centre, Osprey Publishing, 1996, ISBN 978-1-85532-478-7
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вільнюська_операція