Волинський говір: відмінності між версіями

'''Волинський говір''' — [[Діалекти української мови|діалект української мови]], що належить до [[Волинсько-подільська група говорів|волинсько-подільської групи говорів]] [[Південно-західне наріччя української мови|південно-західного наріччя]].

Волинський говір поширюється на територію південних районів Волинської, Рівненської, Житомирської та північних районів Львівської, Тернопільської, Хмельницької і Вінницької областей. На півночі він межує з середньополіським і західнополіським говорами північного наріччя, на сході — із середньонаддніпрянським говором південно-східного наріччя. На заході межею волинського діалекту на сучасному етапі є державний кордон з Польщею, хоч окремі українські волинські говірки зберігаються ій за кордоном. На півдні волинський діалект межує ізз наддністрянським і подільським говорами.

Волинський говір від наддністрянського по лінії [[Белз]]—[[Великі Мости|Мости Великі]]—[[Буськ]]—[[Золочів (Львівська область)|Золочів]]—[[Збараж]] до Збруча відмежовується рисами:

* голосні звуки на місці давнього ''е'' в іменнику ''мед'': ''м'''е'''д''&nbsp;— ''м'''і'''д'';<ref>АУМ, т. 2., карта №&nbsp;27</ref>;

* голосні звуки на місці давнього носового ''ę'' після приголосного ''р'': ''запр'''я'''жу''&nbsp;— ''запр'''і'''жу'' і ''запр'''є'''жу'';<ref>АУМ, т. 2, карта №&nbsp;44</ref>;

* вживанняуживання словосполучень: ''після обіду, війни'' і ''по обіді, війні''&nbsp;— ''по обіді, війні'';

* вживанняуживання словосполучень типу ''взяти ножа'': ''взяв ножа''&nbsp;— ''взєв ніж'';

* вживанняуживання слів на позначення:

** [[Горище|горища]]: ''гора&nbsp;— стрих;

Говірки Тернопільщини, що належать до волинського діалекту, ву сфері фонетики мають такі специфічні риси: