Кінгісеппсько-Гдовська операція: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація |
м вікіфікація |
||
Рядок 97:
Спроба радянського командування висадити [[Мерікюласький десант|десант біля села Мерекюля]] ([[Мерікюла]]) на узбережжі [[Нарвська затока|Нарвської затоки]] в ніч з 13 на 14 лютого завершилась повною катастрофою. Тільки близько 450 осіб вдалося висадити на берег. Опинившись без зв'язку та вогневої підтримки, невеликий десант був оточений і через 4 дні майже повністю знищений. [[16 лютого]] припиняється останній організований опір десанту. Вцілілі бійці намагалися дрібними групами та поодинці через місцевість, де була велика кількість німецьких військ, пробратися до лінії фронту, це майже нікому не вдалося.
Після отримання в підкріплення 124-го стрілецького корпусу з резерву фронту і перегрупування сил, війська 2-ї ударної армії знову перейшли в наступ. Запеклі бої тривали до кінця лютого, але радянським військам вдалося тільки розширити плацдарм на південь від Нарви до 35 кілометрів завширшки і до 15 кілометрів на глибину. Повністю зламати німецьку оборону і домогтися вирішального успіху не вийшло. Німецькі частини оперативної групи «Шпонхаймер» (з [[23 лютого]] — [[армійська група «Нарва»|оперативна група «Нарва»]] під командуванням [[Йоганнес Фріснер|Й. Фріснера]]) зуміли відбити всі атаки радянських військ.
Наприкінці лютого додатково до 2-ї ударної армії командувач Ленінградським фронтом з дозволу Ставки ВГК перекинув на нарвський напрямок 8-му і 59-ту армії. [[22 лютого]] директивою № 220035 Ставка ВГК
== Див. також ==
| |||