Онисифір Дівочка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок) |
Best (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Онисифі́р (Петро́вич-Дє́вочка)''' - Митрополит Київський, Галицький і всієї
Онисфір походив із
Достовірних біографічних відомостей про нього до вступу на митрополію не збереглося. Припускають, що до висвячення у сан митрополита він не був духовною особою, хоча, за грамотою короля Сигізмунда, управляв Лаврашевським монастирем, який потім утримав за собою під час митрополитства.
У період його управління [[Українська Православна Церква (1458-1596)|Київською митрополією]] почалася напружена боротьба між католицизмом та православ’ям. Єзуїти, які прагнули запровадити [[Унія|унію]], захоплювали православні храми й монастирі, влаштовували школи для виховання західно-руського юнацтва у дусі католицизму, друкували книги, проголошували проповіді на антиправославну тематику. Православні, у свою чергу, організовували братства, відкривали православні школи, слов’янські друкарні, де друкували книги для захисту православ’я. Проте в своїй боротьбі вони не знаходили підтримки у митрополита, який своїм мовчанням гальмував діяльність православних братств і приходів, а прагнув лише зміцнити вплив і владу вищого духовенства.
У результаті такої поведінки на митрополита почали надходити скарги. [[1585]] року поскаржилися галицько-львівські дворяни. Члени Львівського братства у своїй скарзі написали: «У духовному стані умножилися безлади при худому пастирстві Київського і Галицького митрополита Онисифора (Дєвочки), двоєженця і людини віри сумнівної. Він дозволив єпископам бути двоєженцями, а іншим єпископам жити з дружинами, не зважаючи на чернечі обітниці». Онисифір вступав у відкриті тяжби з прихожанами, щоправда, питання не завжди розв’язувалося на його користь.
| |||