Слобода-Ялтушківська: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
правопис
Рядок 37:
 
== Історія села ==
Село Слобода-Ялтушківська засноване наприкінці першої половини [[18 століття|18-го століття]], щоб допомогти заселити землі, знелюднені після турецької займанщини Поділля ([[1672]]-[[1699]]) у південній Україні. Після того як турки відступили з [[Поділля]], польська влада того часу запросила людей повернутися до регіону і для заохочення на деякий час скасувала податки, рентові платежі ([[Чинш|чинш]]) і військові повинності тим, хто так зробив. Внаслідок цього з'явилося багато поселень, названих "[[Слобода|слободами]]" (вільними поселеннями), на [[Поділля|Поділлі]]. Слобода Ялтушківська (Jałtuszkowska або Jołtuszkowska Słoboda польською) була заснована біля містечка [[Ялтушків|Ялтушкова]] (тепер село [[Ялтушків]]) через ставок, на протилежному березі річки [[Лядова (притока Дністра)|Лядової]].
 
Перші згадки про Слободу Ялтушківську виявлено в польських офіційних документах, а саме в акті, за допомогою якого Антоній, князь Любомирський (Antoni Benedykt Lubomirski - http://pl.rodovid.org/wk/Osoba:444874), мечник королівський, уступає зі староства Барського на користь свого брата Францишка Любомирського (Franciszek Ferdynant Lubomirski - http://pl.rodovid.org/wk/Osoba:493922), старости бецького (???) (starosta Biecki). В акті, у якому перелічено всі села, що належали до Барського староства, згадується й Слобода Ялтушківська. Акт уступу датований 10 липня [[1761]] року, а “привілей” Августа III, що дозволяє уступання, датований у Варшаві 27 жовтня [[1759]] року.
Рядок 45:
Зі Збірника документів ("Sumariusz dokumentow do dobr Barskich") видно, що о. Францишек Фердинанд Любомирський у [[1773]] випустив трирічний контракт оренди під заставу 12 тис. злотих на село Слобода Ялтушківська Андрієві Даджбогові Бенькевичу (Andrzej Dadzibog Bienkiewicz), мечникові парнавському. Термін оренди мав початися 23 квітня [[1773]] р.
 
За переказом спочатку село було на південо-західному боці містечка в ур. Селище. Там у [[1901]] р. ще стояв кам"'яний хрест, як казали, на місці церкви. Там знаходили монети, уламки посуду. З розповідей старожилів виходило, що одним з перших на території села поселився коваль, чи то запрошений, чи то куплений (?) з [[Німеччина|Німеччини]]. Земля була відведена для садиби на давньому забутому цвинтарі (пізніше при проведенні земляних робіт знаходили рештки давніх поховань).
 
Наприкінці [[18 століття|18-го ст.]] Ялтушківська Слобода опиняється у власності Казимира Красовського (Kazimierz Krassowski), воєводи Червоногородського. Після нього село успадкував відповідно до розділу з братом його син Пій Крассовський (Pius Krassowski), маршалок могилівський, по чиїй смерті 1856 року Слобода переходить до його сина Клеменса Крассовського (Klemens Krassowski). Нарешті [[1871]] року власником став Казимир Красовський (Kazimierz Krassowski), син Клеменса (принаймі до [[1900]] року). Більш як сто років Слобода Ялтушківська була у володінні чотирьох поколінь родини Крассовських.
У Слободі-Ялтушківській раніще була дерев'яна церква, перебудована [[1789]] року зі старої церкви, яка простояла 100 років. [[1891]] року цю церкву продали у с. [[Буцні (Барський район)|Буцні]] Могилівського повіту для будівництва місцевої церкви. Нова церква Різдва Богородиці збудована у [[1884]]-[[1887]]  рр.: дерев'яна з дерев'яною дзвіницею, одноярусний іконостас [[1897]] року.
 
На сході села, вище балків, був хутір Погорілове. Останнім, хто його залишив, був Захарій Бенедиктович Гринішин (Бенедь), який працював ветеринаром у колгоспі. Він мав трьох синів — Петра, Григорія й Бориса. Потім вони розселилися по Слободі. Перед ними переселилась до Слободи родина Устина (Юстика) Ковальова, батька Володимира Устиновича Ковальова. Східніше від Погорілового колись було місто Борисове, яке в давнину було спустошене східними кочовими племенами. Там біля лісосмуги робились розкопки, які підтвержують досить високий рівень поселення.
 
== Перелік прізвищ і прізвиськ в метричній книзі ==
Перелік прізвищ і прізвиськ, які зустрічаються в метричній книзі 1768-1795 1768—1795&nbsp;рр. церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. &nbsp;Ялтушківська Слобода Могилівського повіту Подільської губернії (тепер Слобода-Ялтушківська Барського району Вінницької області)<ref>[[Центральний державний історичний архів України, м. Київ|ЦДІАК України]], фонд 224, опис 1, справа 348.</ref>: Бабій, Бабійчук; Баль, Балюк, Балькіцький; Бартчин; Батовський*; Бебех, Бебешко; Безносюк; Білінський*; Білогородка; Боднар, Боднарець, Боднаренко, Боднарчук; Богатир, Богатирчук; Болітний; Борщук, Борщенко; Брелінський, Брилінський; Буґа (Буга); Бураницький*; Буртник, Буртничок; Бутовський*; Ванден, Ванденко, Ванденчук; Василишин; Вівчар; Війт, Війтович; Возний, Возняк; Воловода, Воловоденко, Воловодюк, Воловодченко, Воловодчик; Ворона, Воронюк; Ганчар, Ганчарик; Гармата, Гарматюк; Гладюк; Глухий, Глухенький; Гнатишин; Горецький; Гринченко; Гринишин; Гуменний; Гунчак; Гутаревич; Ґирбуленко; Ґімельовий, Ґімельчук; Ґордійчин; Ґродза, Ґроза; Ґут (Гут), Ґутик (Гутик); Данилишин; Дзюба; Дідик; Дмитришин; Донець; Дранка, Дранчук; Дриботайло, Дриботайлишин; Дудник, Дудничок; Дяк, Дячок; Єжель; Журавель, Журавлик; Жураковський; Забуранський; Завадка, Завадюк, Завадовий; Заворітний; Заграй; Заєць, Зайчик; Зубачинський*; Іванчишин; Ільчишин; Кардасевич; Кацалаба, Коцалаба, Косалаба, Кацалабовий; Кекель; Кифишин; Коваль, Ковальчук; Ковбасишин; Колісник; Комар; Котчишин; Кравчук, Кравчишин; Краснопольський*; Крачковський; Кріличок; Критюк; Кршичеська; Кудляк, Кудлюк, Кудлючок, Кудлячок; Купровський; Кулинич; Курка, Курочка; Кучер, Кучерик; Кушнір, Кушнерик, Кушнірчук; Лабчастий, Глабчастий, Лабчатий, Лабчастюк; Лалак; Лавриченко; Левчик, Левочко, Левчук; Лисенко; Ліпський; Лушній; Лялька, Ляльчик; Ляховечка, Ляховецький; Маляр; Матковський*; Мекекечка; Миколишин; Мельник; Мнюшок; Могилівський; Монастирський; Мордушка; Муляр, Мулярчик, Мулярчук; Муравський; Назаренчук; Наконечний; Наливайко; Настуняк; Нищот; Олійник, Олійницький; Орґаністюк, Орґанісчук, Орґаніщук; Осавул; Осадчук; Паламар; Пампушка; Партикевич; Пасічник; Пастух, Пастушенко; Пашута; Пирч, Перчик; Підгірняк; Плахотнюк, Плахотнючок; Погорілий; Полішук, Поліщук; Полятичка; Походощук, Походовщук, Походовський; Пресобський, Присобський, Пршесобський*; Прошак; Пшітка; П'ясецький*; Райко; Рак, Рачок, Раченко, Раченчишин; Ращук; Реверендюк, Превередюк; Ремез, Ремезюк; Решітник; Рівний; Римар; Романович; Романовський; Сіримаха; Скрипник, Скрипничок; Слободян, Слободяник; Слюсар, Слюсарчук; Станіславчук; Станкевич*; Стецюк, Стецючок; Стрижак, Стрижачок; Стратійчук; Ткач, Ткачук; Тодоришин; Федькович; Федик; Федоришин; Чорній; Швець, Шевчук, Шевчун, Шевчуник; Шмирхль, Шмирхель, Шмирхлишин; Ягодянка, Ягодянчук; Яловий; Ярковський; Яровий
 
== Відомі уродженці ==