Тривога: відмінності між версіями

'''Триво́га''' — негативно забарвлена [[емоція]], що виражає відчуття невизначеності, очікування негативних подій, важковизначені передчуття. На відміну від причин [[страх]]у, причини тривоги зазвичай не усвідомлюються, але вона поперджує участь людини в потенціальнопотенційно шкідливій [[поведінка|поведінці]], чи стимулює його до дій з підвищення ймовірності благополучного закінчення подій. Тривога дуже часто проявляється в людей, які хворіють [[невроз]]ами.

Проблемі тривожності присвячена дуже велика кількість літератури і досліджень, до тогог ж не тільки в [[психологія|психології]] та [[психіатрія|психіатрії]], але й [[біохімія|біохімії]], [[фізіологія|фізіології]], [[соціологія|соціології]], [[філософія|філософії]]. І кількість подібних досліджень з часом тільки зростає, принайміпринаймні на Заході, у вітчизняній і пострадянській науці дослідження тривоги мають фрагментарний характер<ref name="п">''Прихожан А.&nbsp;М.&nbsp;''Психология тревожности: дошкольный и школьный возраст (+CD). 2-е изд..&nbsp;— СПб.: Питер, 2009.&nbsp;— 192 с.: ил.&nbsp;— (Серия «Детскомиу психологу»)</ref>. Це зумовлено не тільки соціальними причинами, а також фактором впливу на наукову думку на Заході [[психоаналіз]]у ([[Зигмунд Фрейд]] увів в перелік проблем психології проблему тривожності), [[екзистенціалізм|екзистенціальній філософії]], психології і психіатрії.

Попри кількість робіт присвячених питанням тривоги і тривожності в них загалом вказується про невизначеність, неясність, багатозначність терміна. [[Фредерік Перлз]] писав, що «формула тривоги проста: тривога це пролом між зараз і тоді»<ref>''Ф. Перлз.'' 1994, с. 145</ref>. Розрізняють тривожність як емоціний стан (ситуативна тривога) і як стійку рису особистості, що прояваляєтьсяпроявляється в частих та інтенсивних станах тривоги<ref>''Ю.&nbsp;Л.&nbsp;Ханін'', 1980</ref>.