Шлунок: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, оформлення |
доповнення, уточнення |
||
Рядок 17:
[[Файл:Gray1050-stomach.png|thumb|250px|Шлунок]]
'''Шлу́нок''' ({{lang-la|gaster}} < {{lang-grc|γαστήρ}}, також {{lang-la|stomachus<ref>"Gaster = Stomachus — шлунок, отравник" Медичний Латинсько-український Словник. Д-р. мед. М. Галин Вид.''Спілки Українських Лікарів в Чехословаччині" під ред. проф., д-ра мед. Б. Матюшенка і д-ра В. Наливайка, Прага, 1926, 302 С.; с. 94.</ref>, ventriculus<ref>термін ''ventriculus'' використовують у сучасній медичній анатомічній термінології переважно для означення окремих складових шлунка та шлуночків органів — серця, мозку</ref>}}) — це непарний порожнистий орган, зазвичай з товстими м'язовими стінками, в середній частині шлунково-кишкового тракту. У ссавців та інших хребетних розташований між [[стравохід|стравоходом]] та [[дванадцятипала кишка|12-палою кишкою]]. У людини має рогоподібну або гачкувату форму, довжиною близько 25 см і об'ємом до 3 літрів.
== [[Етимологія]] ==
Рядок 30:
У шлунку виділяють кардіальну частину, фундальну частину (дно, склепіння), тіло і пілоричну частину.
Кардіальна частина (''pars cardiaca'') розташована в місці, де стравохід входить у шлунок, висота її — на рівні XI грудного хребця. Порівняно з іншими частинами кардіальна займає незначний обсяг в органі. При вході стравохода в шлунок є кардіальний отвір (''ostium cardiacum''). Від дна шлунка кардіальна частина відмежена кардіальною вирізкою (''incisura cardiaca'').
Фундальна частина, дно, склепіння (''fundus ventriculi'') — найвища частина шлунка. Розташовується прямо під діафрагмою ліворуч.
Тіло шлунка (''corpus ventriculi'') — основна, середня частина шлунка. Від пілоричної частини тіло відмежене проміжною борозною (''sulcus intermedius''), яка на малій кривизні утворює кутову вирізку (''incisura angularis'').
Пілорична частина (''pars pylorica'') — дистальна частина шлунка. Починається від кутової вирізки на малій кривизні й закінчується пілоричним сфінктером (''m. sphincter pylori''). У пілоричні частині виділяють три відділи: передсінок (''vestibulum pylori''), печеру чи антральний відділ (''antrum pyloricum'') і канал (''canalis pyloricus''). Присінок — передній відділ пілоричної частини, далі він переходить у звужений відділ — печеру, і нарешті пілоричний канал — останній відділ, що розташовується в ділянці сфінктера. На дистальному кінці пілоричної частини є звуження — воротар шлунка (''pylorus'') з отвором (''ostium pyloricum''), що відкривається в порожнину дванадцятипалої кишки.
Всі частини шлунка мають передню і задню стінки (''paries ventriculi anterior et posterior''), що з'єднуються у велику і малу кривизну шлунка. Велика кривизна (''curvatura ventriculi major'') обернена опуклістю вліво, мала кривизна (''curvatura ventriculi minor'') обернена увігнутістю вправо. На малій кривизні є заглибина, що може змикатися в канал під час скорочення м'язів шлунка — шлунковий канал чи шлункова доріжка (''canalis ventriculi''). Складки слизової у шлунковому каналі розташовані поздовжньо, по них пересувається їжа зі стравохода.
Слизова оболонка шлунку характеризується гетерогенністю клітинного складу [[шлункові залози|шлункових залоз]] (трубчасті): головні клітини виділяють [[фермент]]и [[шлунковий сік|шлункового соку]] (пепсиногенні обкладові продукують [[соляна кислота|соляну кислоту]], додаткові — мукоїдний [[секрет]]). Основна травна функція шлунку полягає в [[гідроліз]]і [[білок|білків]]. Крім того, в ньому продовжується перетравлення [[вуглеводи|вуглеводів]] [[α-амілаза|α-амілазою]] [[слина|слини]]
|