Ігельстром Костянтин Густавович: відмінності між версіями

'''Ігельстром Костянтин Густавович''' (Євстахійович) ({{ДН|19|5|1799|8}}, [[Шумськ]] [[Кременецький повіт|Кременецького повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]]  — {{ДС|25|11|1851|13}})  — член таємного [[Товариство військових друзів|Товариства військових друзів]] у [[Російська імперія|Росії]], [[Капітан (військове звання)|капітан]] [[Литовський пионерний батальйон|Литовського пионерного (саперного) батальйону]].

З сім'ї [[генерал-майор]]а, командира 2-ої бригади Литовської уланської дивізії Густава (Євстафій) Густавовича Ігельстрома. Виховувався в 1 [[Кадетський корпус|кадетському корпусі]], звідки випущений [[прапорщик]]ом в Перший піонерний батальйон в [[1816]] році. Переведений в [[Литовський пионерний батальйон]]  — 30 червня [[1823]] року, [[Капітан (військове звання)|капітан]]  — 28 лютого [[1825]] року.

Член таємного [[Товариство військових друзів|Товариства військових друзів]], яке за своєю [[ідеологія|ідеологією]] було було близько до [[декабристи|декабристів]]. У грудні [[1825]] року намагався підняти повстання у військах Окремого литовського корпусу. 24 грудня роти повинні були присягнути [[Микола I (російський імператор)|Миколі I]]. Ігельстром умовляв офіцерів і солдатів пионерного батальну, а також Самогитського гренадерського полку і Білостоцького піхотного полку не присягати [[Микола I (російський імператор)|Миколі I]], а присягати [[Костянтин Павлович|Костянтину Павловичу]].<ref>Общество военных друзей. Извлечение из выписи, составленной в Аудиториатском департаменте по военно-судному делу Литовского пионерного батальона о капитане Игельстроме, поручике Вегелине и прочих. Приложение Б. //Декабристы. Биографический справочник под редакцией академика М.&nbsp;В. &nbsp;Нечкиной. &nbsp;— М., "«Наука"», 1988, с. 356 — 357356—357</ref>

Заарештований 27 грудня [[1825]] року разом з [[Вегелін Олександр Іванович|Вегеліним]], утримувався у [[Білосток|Білостоці]]. У квітні [[1827]] року військовим судом засуджений до смертної кари через повішення, по найвищій конфірмації 15 квітня 1827 року після позбавлення чинів і [[дворяни|дворянства]] засуджений до каторжних робіт терміном на 10 років з подальшим поселенням у [[Сибір]]у. Вирок приведений у виконання в [[Брянськ]]у &nbsp;— 20 травня [[1827]] року. В [[1828]] — –[[1832]] роках відбував каторгу в [[Чита|Читинському острозі]] і [[Петровськ-Забайкальський|Петровському Заводі]] разом з [[декабристи|декабристами]]. У [[1836]] році височайше дозволено поступити на службу в [[Окремий кавказький корпус]] рядовим. Зараховано піонером 2 класу в Кавказький саперний батальйон в травні [[1835]] року, де служив до [[1843]] року і був звільнений у відставку в чині [[поручик]]а. Перебував під секретним наглядом поліції за місцем проживання в [[Гродненська губернія|Гродненській]] або [[Харківська губернія|Харківській губернії]] з забороною в'їзду в [[Санкт-Петербург]] і [[Москва|Москву]]. Жив у станиці Каменської та був керуючим Донецькими питущими зборами. З травня [[1847]] року &nbsp;— чиновник особливих доручень з берегового нагляду Таганрозького митного округу в чині [[Губернський секретар|губернського секретаря]]. Помер у військовому поселенні [[Кремінна (Городоцький район)|Кремінній]].

Наречена (до засудження) &nbsp;— [[Рукевич Корнелія Іванівна]]. Вона проходила у справі Товариства військових друзів. 22 травня [[1827]] року Корнелія була заточена в [[Монастир бригідок (Гродно)|Бригітський дівочий монастир]] в м.[[Гродно]]. {{oq|ru|«... девицу Корнелию Рукевичеву, которая не быв преступницею, увлечена также родством брата своего Рукевича и жениха ее Игельстрома и по молодости и неопытности своей, желая спасти их, посвидетельствовала пред судом в пользу их ложно, выдержать под арестом в монастыре один месяц...» }}

<ref>Общество военных друзей. Извлечение из выписи, составленной в Аудиториатском департаменте по военно-судному делу Литовского пионерного батальона о капитане Игельстроме, поручике Вегелине и прочих. Приложение Б. //Декабристы. Биографический справочник под редакцией академика М.&nbsp;В. &nbsp;Нечкиной. &nbsp;— М., "«Наука"», 1988, с. 364</ref>

Дружина (з весни [[1842]]) &nbsp;— Берта Борисовна Ельзінгк, мав сина, який помер 10 років.

* Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика [[Нечкіна Милиця Василівна|М.&nbsp;В.&nbsp;Нечкиной]]. &nbsp;— М.,"Наука", 1988, с. 73 &nbsp;— 74 {{ref-ru}}

* Записки княгини [[Волконська Марія Миколаївна|Волконской]]. -&nbsp;— Чита, 1991, {{ref-ru}}