Громадська експертиза: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MobyVan (обговорення | внесок) м replaced: в якості → як, В якості → Як за допомогою AWB |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
== Значення громадської експертизи ==
Конституційно-правове утвердження громадської експертизи діяльності органів публічної влади – це загальносвітова тенденція, яка детермінована посиленням взаємодії органів публічної влади та громадськості<ref>{{Cite book|title=Конституційно-правові засади впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів: зарубіжний та український досвід: Автореф. дис. … доктора юрид. наук: 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право|last=Нестерович В.Ф.|first=|year=2015|publisher=Національна академія внутрішніх справ|location=Київ|pages=25 (40)|language=|isbn=}}</ref>. Громадська експертиза є одним із інструментів [[громадський контроль|громадського контролю]] за діяльністю органів [[виконавча влада|виконавчої влади]] в [[держава|державі]]. Громадські експертизи спрямовані на подолання закритості та бюрократичності державних органів, на виявлення [[правопорушення|правопорушень]]. Громадська експертиза дозволяє громадськості оцінити рівень [[прозорість органів державної влади|прозорості органу]] виконавчої влади та дотримання ним законодавства.
Громадська експертиза також може бути цінною і для службовців самих органів виконавчої влади як інформаційний ресурс, оскільки дозволяють отримати «[[зворотній зв'язок]]» щодо їхньої роботи, знайти спосіб удосконалити її, внести необхідні корективи, за необхідності — змінити пріоритети діяльності. Громадські експертизи є одним із засобів сприяння формуванню [[відкритий уряд|відкритого уряду]] та встановленню довіри між урядом, державними установами та [[громадянське суспільство|громадянським суспільством]], активізації участі громадян у формуванні державної політики<ref>Громадська експертиза: теоретичні та практичні аспекти / Балацька Анна, Сушко Ольга, Шевченко Тарас. — К., Тютюкін. — 2011. — С. 5. </ref>.
Рядок 31:
== Законодавче регулювання в [[Україна|Україні]] ==
В Україні правове урегулювання проведення громадської експертизи у різних сферах суспільного життя – екологічній, судовій, науковій, науково-технічній розпочалося ще на початку 90-х рр. ХХ століття<ref>{{Cite book|title=Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів: проблеми конституційної теорії та практики: Монографія|last=Нестерович В.Ф.|first=|year=2014|publisher=РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка|location=Луганськ|pages=608 (736 с)|language=|isbn=}}</ref>. 5 листопада 2008 року [[Кабінет Міністрів України]] своєю постановою № 976 ухвалив Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/976-2008-%D0%BF Постанова від 5 листопада 2008 р. Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади]</ref>. І зобов'язав владу враховувати рекомендації громадських експертиз при розробці програм соціально-економічного розвитку, [[Державна цільова програма|державних цільових програм]], укладанні [[державний бюджет|бюджету]] тощо.
== Примітки ==
Рядок 48:
== Джерела ==
* Громадська експертиза: теоретичні та практичні аспекти / Балацька Анна, Сушко Ольга, Шевченко Тарас. — К., Тютюкін. — 2011. — 120 с.
* Нестерович В.Ф. Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів: проблеми конституційної теорії та практики: Монографія / В.Ф. Нестерович. Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2014. 736 с.
* Нестерович В.Ф. Конституційно-правові засади впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів: зарубіжний та український досвід: Автореф. дис. … доктора юрид. наук: 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право / Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2015. 40 с.
[[Категорія:Громадянське суспільство]]
| |||