Вікіпедія

Подільська губернія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5:
|Герб =
|карта =Podoliskaia gubernia.jpg
|центр =[[Кам'янець-Подільський]] до [[1914]],<br />до [[1925]]&nbsp; — [[Вінниця]]
|утворена = [[1797 в Україні|1797]] - [[1925]]
|Площа = 42400
Рядок 16:
}}
{{Українська історія}}
'''Поді́льська губе́рнія'''&nbsp; — [[Українці|українська]] губернія на території східного [[Поділля]]: від [[1797]] року входила до [[Російська імперія|Російської імперії]], після [[Українська революція|Української революції]] в складі [[УНР]]; [[Українська Держава|Української Держави]], потім до [[1925]]-го — в складі [[УСРР]]. Нині це переважно територія [[Хмельницька область|Хмельницької]], [[Вінницька область|Вінницької]], частково [[Одеська область|Одеської]], [[Миколаївська область|Миколаївської]] областей та [[Молдова|Молдови]].
 
== Географія ==
 
Межувала на заході з [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщиною]] ([[Королівство Галичини і Володимирії]]), причому протягом близько 180&nbsp; км межу складала річка [[Збруч]], ліва притока [[Дністер|Дністра]]; на півночі&nbsp; — з [[Волинська губернія|Волинською губернією]], на сході&nbsp; — з [[Київська губернія|Київською губернією]], на південному сході і частково на півдні&nbsp; — з [[Херсонська губернія|Херсонською]], на південному заході&nbsp; — з [[Бессарабська губернія|Бессарабською губернією]], від якої відділялася річкою [[Дністер]].
 
Площа&nbsp; — 42&nbsp; 400&nbsp; км².
 
=== Рельєф ===
Рядок 28:
Рельєф поверхні дуже складний завдяки, головним чином, розмиваючій діяльності річок. Загалом площу губернії представляло піднесене плато, що трохи знижувалося у напрямку з північного заходу до південного сходу і було перетнуте численними і глибокими річковими долинами; плато це продовжувалося на північ у Волинську губернію, на північний схід в Київську, на захід зливалося з Галицькою височиною, але з Карпатами ні [[Орографія|орографічного]], ні геологічного зв'язку не мало. Найбільш піднесені точки губернії знаходилися на північному заході.
 
У глибоких долинах річок абсолютні висоти спускалися до 121&nbsp; м. Від вододілів між головними річками йшли на всі боки пологі схили, які потім круто обривалися в річкові долини. Південна частина губернії (по Дністру і його притоках) була сильніше порізана долинами і більш розчленована, ніж північна. У Кам'янець-Подільському повіті проходив чудовий ланцюг загострених горбів (мшанкових атолів), відомих під ім'ям [[Товтри|Товтрів]], або гір [[Медобори|Медоборських]]. Великих низовин в Подільській губернії не було.
 
=== Водні ресурси ===
Рядок 34:
Найголовніші річки: [[Дністер]] і [[Південний Буг]].
 
Дністер належав Подільській губернії впродовж 442,7&nbsp; км. (від гирла Збруча до гирла Ягорлика), складаючи природну її межу з Бесарабською губернією, і на всьому цьому протязі був судноплавним. Найважливіші його притоки в межах Подільської губернії&nbsp; — [[Збруч]], [[Смотрич (річка)|Смотрич]], [[Юшечка]], [[Калюс (Україна)|Калюс]], [[Лядава]], [[Мурафа (річка)|Мурафа]] і [[Ягорлик]], всі вони несудноплавні, текли вельми швидко в глибоких ущелинах і живилися не тільки атмосферними, але і ґрунтовими водами.
 
Буг протікав в Подільській губернії впродовж 542&nbsp; км. (від с. Глядки до гирла Синюхи), був несудноплавним, з повільною течією, в болотистих берегах; такі ж і його притоки&nbsp; — Вовк, Бужок, Іква, Снівода, Десна, Згар, Рів, Соб, Синюха, Кодима.
 
Озер в Подільській губернії не було; з боліт найзначніші знаходились по річці Вовк, в Проскурівському повіті; по притоках Бугу було багато ставків.
 
=== Ґрунти ===
Переважають сірі лісові ґрунти та чорноземи опідзолені. Геологічна будова Подільської губернії була досить складна і різноманітна. По р. Бугу і деяких його притоках виступали [[граніт]]и; у глибокій долині Дністра і по його притоках оголювалися силурійські і крейдяні відкладення; велика частина губернії була покрита третинними відкладеннями, що складалися головним чином з вапняків (у східній смузі губернії&nbsp; — з пісків так званого Балтського ярусу); у Вінницькому, Брацлавському і Гайсинському повітах зустрічалися піски, ймовірно, нижньотретинні, рясні підземні води витікали у вигляді джерел на верхньому спаї силурійських відкладень. З корисних копалини в Подільській губернії зустрічалися будівельні камені щільні вапняки, третинні м'які «пильні камені», літографський камінь, гіпс, фосфорити, жерновики).
 
Ліси складалися майже виключно з листяних порід ([[дуб]], [[граб]], [[Берест (дерево)|берест]], [[ясен]], [[клен]], [[береза]], [[липа]], [[осика]], [[верба]], [[черешня]] і ін.).
Рядок 48:
 
== Адміністративний поділ ==
Центр&nbsp; — [[Кам'янець-Подільський]] до [[1914]], до [[1925]]&nbsp; — [[Вінниця]].
 
У 1820 році губернія складалася з 12 повітів<ref>[https://polona.pl/item/13063873/0/ Генеральная карта Подольской губерніи Съ показаніемъ почтовыхъ и большихъ проъзжихъ дорогъ, станціи и разстоянія между оными верстъ — Ст. Петербургъ, 1820]</ref>. У 1880 губернія складалася з 12 повітів, в межах яких нараховувалося 12 повітових і 2 заштатних (приписних) міста і 83 містечка. У 1905 році було 12 повітових і 5 заштатних міст, одне безповітове місто Жмеринка та 121 містечко<ref>Олена Кримська [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Piu_2008_11_38.pdf Фонди Хмельницького обласного державного архіву – важливе джерело для вивчення землеволодінь міст і містечок Подільської губернії кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.].</ref>
Рядок 133:
| style="text-align:right" |266 300
|}
 
=== Подільська губернія у 1917 - 1920 роках ===▼
У травні 1917 р. губернським комісаром Поділля був призначений [[Стаховський Микола Ананійович|Микола Стаховський]].▼
З проголошенням незалежності Української Народної Республіки 9(22) січня 1918 року Подільська губернія увійшла до складу незалежної України; губернським комісаром (губернатором) Поділля тоді був [[Григорій Степура]]; 11 березня 1918 року його змінив [[Дудич Володимир Самойлович|В.Дудич]]. Після гетьманського перевороту 29-30 квітня 1918 року губернатором (губернським старостою) гетьман Скоропадський призначив [[Сергія Кісєльова]]. Губернія мала бути складеною з 16 повітів. До вже існуючих 12 повітів заплановано було долучити 4 повіти Бесарабської губернії: [[Хотинський повіт|Хотинський]], [[Сороцький повіт|Сороцький]], [[Оргеєвський повіт|Оргіївський]] та [[Бєлцький повіт|Більцівський повіти]].▼
 
У листопаді - грудні 1918 р. в ході повстання проти гетьмана влада перейшла до [[Директорія УНР|Директорії УНР]]. Губернатором Поділля знову став [[Григорій Степура]]. В березні - квітні 1919 р. війська [[РСФСР]] в результаті свого наступу і боїв з військами [[УНР]] захопили Подільську губернію. Війська УНР частково були розбиті, частково відступили на територію [[ЗУНР]] і Бесарабії, що була вже під владою [[Румунія|Румунії]]. [[17 квітня]] 1919 р. російські більшовицькі війська захопили м. [[Кам'янець-Подільський]].▼
 
Але наприкінці травня — на початку червня 1919 р. війська УНР, які на той час опинились під загрозою цілковитого знищення з боку військ Польщі і Радянської Росії, перейшли в рішучий контрнаступ з [[Кременецький повіт|Кременецького повіту]] [[Волинська губернія|Волині]] і східних районів [[ЗУНР]]. Протягом червня — початку липня 1919 р. західні повіти Поділля були звільнені українськими військами від червоних росіян. В [[Кам'янець-Подільський]] з території ЗУНР переїхав уряд і Директорія УНР на чолі з С. Петлюрою. У червні — липні 1919 р. губернатором Поділля від УНР був [[Куриленко Михайло Прокопович|М. Куриленко]]. Однак у липні 1919 ситуація на фронті різко загострилася, війська [[РСФСР]] перейшли в наступ на контрольовану УНР територію. Становище було врятоване тим, що 16-17 липня через р.[[Збруч]] в [[Кам'янець-Подільський повіт]] губернії відступили зі своєї власної території Галичини війська ([[УГА]]) і уряд ЗУНР під тиском військ Польщі. А оскільки УНР і ЗУНР були союзниками і формально навіть об'єдналися [[22 січня]] [[1919]] р. в одну державу, то сили незалежної України подвоїлися. Наприкінці липня 1919 р. об'єднані війська УНР і ЗУНР перейшли в рішучий наступ проти [[РСЧА]]. На кінець серпня - початок вересня 1919 практично вся територія Подільської губернії була визволена від російських більшовиків.▼
 
Але вже у вересні 1919 нависла інша загроза — з боку Добровольчої армії генерала [[Антон Денікін|Денікіна]], що наступали з півдня і сходу проти Червоної армії. Керівництво УНР намагалось домовитися з Денікіним, оскільки в обох був спільний ворог — більшовики. УНР просила країни Антанти — [[Франція|Францію]], [[Велика Британія|В.Британію]], [[США]] та інших вплинути на російських білогвардійців, щоб вони не воювали проти українців. Та все було марно. Жодна з великих держав не стала на захист української держави. Наприкінці вересня 1919 р. [[Добровольча армія]] за наказом Денікіна розпочала активні воєнні дії проти армії УНР і [[УГА]]. Під час жорстоких і героїчних боїв у вересні — жовтні — листопаді 1919 війська УНР і ЗУНР зазнали поразки від білогвардійців. [[Армія УНР]] відійшла в район міст [[Старокостянтинів|Старокостянтинова]] і [[Любар|Любара]] на півдні Волині, а УГА уклала в умовах епідемії тифу сепаратне перемир'я з Денікіним. Західні райони губернії з містом Кам'янцем уряд УНР добровільно віддав під окупацію військами Польщі, щоб вони не дістались росіянам.▼
 
В січні — лютому 1920 р. війська [[РСФСР]], які розгромили денікінців, знову захопили більшу частину Подільської губернії. [[УГА]] перейшла на бік більшовиків, знову ж таки бажаючи у такий спосіб фізично вціліти. На заході губернії встановився фронт між військами Польщі і Радянської Росії на захід від Вінниці, Жмеринки, Могилева-Подільського. На виконання умов [[Варшавський договір|Варшавського договору]] між С. Петлюрою і Польщею [[25 квітня]] 1920 р. війська Польщі і 2 дивізії УНР перейшли у наступ проти військ [[РСФСР]]. У цей час вже більша частина губернії опинилась під контролем військ Польщі і УНР. Але у червні 1920 р. набагато чисельніша [[РСЧА]] перейшла в контрнаступ. В липні війська Польщі і УНР були відкинуті більшовиками за р. Збруч.▼
▼
У вересні 1920 р. під час контрнаступу війська УНР і Польщі звільнили від більшовиків західні повіти Поділля, в Кам'янець знову переїхав уряд УНР. Але Польща більше не хотіла і не могла воювати з Росією і жертвувати життям своїх людей, тому уклала перемир'я з [[РСФСР]]. Російські більшовики скористались цим і протягом 10-21 листопада розбили війська УНР і вийшли на новий кордон з Польщею по р. Збруч.▼
 
=== Губернатори Подільської губернії ===
Рядок 210 ⟶ 196:
 
(джерело<ref>[http://whp057.narod.ru/hmeln.htm Всесвітній історичний проект]</ref>)
 
▲=== Подільська губернія в у 1917 - 19201917–1920 роках ===
▲У травні 1917 р. губернським комісаром Поділля був призначений [[Стаховський Микола Ананійович|Микола Стаховський]].
▲З проголошенням незалежності Української Народної Республіки 9(22) січня 1918 року Подільська губернія увійшла до складу незалежної України; губернським комісаром (губернатором) Поділля тоді був [[Григорій Степура]]; 11 березня 1918 року його змінив [[Дудич Володимир Самойлович|В.Дудич]]. Після гетьманського перевороту 29-30 квітня 1918 року губернатором (губернським старостою) гетьман Скоропадський призначив [[Сергія Кісєльова]]. Губернія мала бути складеною з 16 повітів. До вже існуючих 12 повітів заплановано було долучити 4 повіти Бесарабської губернії: [[Хотинський повіт|Хотинський]], [[Сороцький повіт|Сороцький]], [[Оргеєвський повіт|Оргіївський]] та [[Бєлцький повіт|Більцівський повіти]].
 
▲У листопаді - грудні 1918 р. в ході повстання проти гетьмана влада перейшла до [[Директорія УНР|Директорії УНР]]. Губернатором Поділля знову став [[Григорій Степура]]. В березні - квітні 1919 р. війська [[РСФСР]] в результаті свого наступу і боїв з військами [[УНР]] захопили Подільську губернію. Війська УНР частково були розбиті, частково відступили на територію [[ЗУНР]] і Бесарабії, що була вже під владою [[Румунія|Румунії]]. [[17 квітня]] 1919 р. російські більшовицькі війська захопили м. [[Кам'янець-Подільський]].
 
▲Але наприкінці травня — на початку червня 1919 р. війська УНР, які на той час опинились під загрозою цілковитого знищення з боку військ Польщі і Радянської Росії, перейшли в рішучий контрнаступ з [[Кременецький повіт|Кременецького повіту]] [[Волинська губернія|Волині]] і східних районів [[ЗУНР]]. Протягом червня — початку липня 1919 р. західні повіти Поділля були звільнені українськими військами від червоних росіян. В [[Кам'янець-Подільський]] з території ЗУНР переїхав уряд і Директорія УНР на чолі з С. Петлюрою. У червні — липні 1919 р. губернатором Поділля від УНР був [[Куриленко Михайло Прокопович|М. Куриленко]]. Однак у липні 1919 ситуація на фронті різко загострилася, війська [[РСФСР]] перейшли в наступ на контрольовану УНР територію. Становище було врятоване тим, що 16-17 липня через р.[[Збруч]] в [[Кам'янець-Подільський повіт]] губернії відступили зі своєї власної території Галичини війська ([[УГА]]) і уряд ЗУНР під тиском військ Польщі. А оскільки УНР і ЗУНР були союзниками і формально навіть об'єдналися [[22 січня]] [[1919]] р. в одну державу, то сили незалежної України подвоїлися. Наприкінці липня 1919 р. об'єднані війська УНР і ЗУНР перейшли в рішучий наступ проти [[РСЧА]]. На кінець серпня - початок вересня 1919 практично вся територія Подільської губернії була визволена від російських більшовиків.
 
▲Але вже у вересні 1919 нависла інша загроза — з боку Добровольчої армії генерала [[Антон Денікін|Денікіна]], що наступали з півдня і сходу проти Червоної армії. Керівництво УНР намагалось домовитися з Денікіним, оскільки в обох був спільний ворог — більшовики. УНР просила країни Антанти — [[Франція|Францію]], [[Велика Британія|В.Британію]], [[США]] та інших вплинути на російських білогвардійців, щоб вони не воювали проти українців. Та все було марно. Жодна з великих держав не стала на захист української держави. Наприкінці вересня 1919 р. [[Добровольча армія]] за наказом Денікіна розпочала активні воєнні дії проти армії УНР і [[УГА]]. Під час жорстоких і героїчних боїв у вересні — жовтні — листопаді 1919 війська УНР і ЗУНР зазнали поразки від білогвардійців. [[Армія УНР]] відійшла в район міст [[Старокостянтинів|Старокостянтинова]] і [[Любар|Любара]] на півдні Волині, а УГА уклала в умовах епідемії тифу сепаратне перемир'я з Денікіним. Західні райони губернії з містом Кам'янцем уряд УНР добровільно віддав під окупацію військами Польщі, щоб вони не дістались росіянам.
 
▲В січні — лютому 1920 р. війська [[РСФСР]], які розгромили денікінців, знову захопили більшу частину Подільської губернії. [[УГА]] перейшла на бік більшовиків, знову ж таки бажаючи у такий спосіб фізично вціліти. На заході губернії встановився фронт між військами Польщі і Радянської Росії на захід від Вінниці, Жмеринки, Могилева-Подільського. На виконання умов [[Варшавський договір|Варшавського договору]] між С. Петлюрою і Польщею [[25 квітня]] 1920 р. війська Польщі і 2 дивізії УНР перейшли у наступ проти військ [[РСФСР]]. У цей час вже більша частина губернії опинилась під контролем військ Польщі і УНР. Але у червні 1920 р. набагато чисельніша [[РСЧА]] перейшла в контрнаступ. В липні війська Польщі і УНР були відкинуті більшовиками за р. Збруч.
▲
▲У вересні 1920 р. під час контрнаступу війська УНР і Польщі звільнили від більшовиків західні повіти Поділля, в Кам'янець знову переїхав уряд УНР. Але Польща більше не хотіла і не могла воювати з Росією і жертвувати життям своїх людей, тому уклала перемир'я з [[РСФСР]]. Російські більшовики скористались цим і протягом 10-21 листопада розбили війська УНР і вийшли на новий кордон з Польщею по р. Збруч.
 
=== Подільська губернія у складі Української СРР (1920–1925) ===
{{Розширити розділ}}
<gallery widths=180 heights=180>
Подільська губернія 1921 01.jpg|Карта Подільської губернії, 1921
Подільська губернія 1921 02.jpg|Карта Подільської губернії, 1921
Подільська губернія 1922.jpg|Карта Подільської губернії, 1922
Подільська губернія 1923.jpg|Карта Подільської губернії, 1923
Колишня Подільська губернія 1925.jpg|Територія колишньої Подільської губернії, адміністративний поділ від 12 квітня 1925 року
</gallery>
 
== Населення ==
[[Файл:1897 Gov Podil ethno.jpg|thumb|350px|Мовний склад населення Подільської губернії за переписом 1897&nbsp; р.]]
Рідна мова населення (перепис [[1897]] року<ref>[http://etno.us.org.ua/nsklad/1897-podilska.html Сергій Чорний. Національний склад населення України в ХХ сторіччі.]</ref>) :
* [[українська]]&nbsp; — 2&nbsp; 442&nbsp; 819 — 80,93 %
* [[Ідиш|єврейська]]&nbsp; — 369&nbsp; 306 — 12,24 %
* [[Російська мова|російська]]&nbsp; — 98&nbsp; 984 — 3,28 %
* [[Польська мова|польська]]&nbsp; — 69&nbsp; 156 — 2,29 %
* [[Молдавська мова|молдавська]]&nbsp; — 26&nbsp; 764 — 0,89 %
* [[Німецька мова|німецька]]&nbsp; — 4&nbsp; 069 — 0,13 %
* [[Татарська мова|татарська]]&nbsp; — 2&nbsp; 296 — 0,08 %
* [[Башкирська мова|башкирська]]&nbsp; — 1&nbsp; 113 — 0,04 %
* [[Чеська мова|чеська]]&nbsp; — 886 — 0,03 %
* інші&nbsp; — 2&nbsp; 906 — 0,1 %
* '''всього&nbsp; — 3&nbsp; 018&nbsp; 299'''
 
Щільність населення, за даними перепису [[1897]] року, становила на 82,1 жит. на кв.&nbsp; версту. За щільностю населення Подільська губернія займала друге після Московської губернії місце в Європейській Росії (не рахуючи губерній Царства Польського). Найнаселенішим був Каменецкий повіт&nbsp; — 105 жит. на кв.в., найменше Балтський&nbsp; — 52,5 на 1&nbsp; кв.&nbsp; в.
 
Кількість поселень в губернії&nbsp; — 7207, зокрема 17 міст і 120 містечок. У 1872&nbsp; р. всього населення було 1&nbsp; 954&nbsp; 627 жителів, а за переписом 1897 року&nbsp; — 3 031 513 (1 516 760 чоловік і 1 514&nbsp; 753 жінок.), що становило близько 2 % щорічного приросту.
 
У 17 містах за переписом 1897 р. проживало 221 870 осіб, або 7,4% населення губернії
Рядок 234 ⟶ 244:
У 1666 селах, 150 крупніших селищах та хуторах у 1897 р. мешкало 2 796 429 жителів, або 92,6% населення губернії.
 
За суспільними станами населення у 1895&nbsp; р. розподілялося так:
* дворяни&nbsp; — 26&nbsp; 208
* духовного звання&nbsp; — 468
* міщани 511&nbsp; 273
* спадкові почесні громадяни&nbsp; — 4&nbsp;3844384
* особисті почесні громадяни&nbsp; — 5&nbsp;3295329
* купці&nbsp; — 5&nbsp;5905590
* селяни&nbsp; — 2&nbsp; 037&nbsp; 754
* євреї-землевласники&nbsp; — 13&nbsp; 951
* відставні нижні чини і їх сімейства&nbsp; — 176&nbsp; 709
* іноземці і ін.&nbsp; — 9986
 
{| align="left" class="standard"
Рядок 261 ⟶ 271:
|-----
| [[Кам'янець-Подільський]]
| align="center" |27.,1%
| align="center" |20.,6%
! align="center" |44.,8%
| align="center" |6.,0%
| align="center" |0.,3%
| align="center" |1.,5%
|-----
| [[Балта]]
| align="center" |17.,7%
| align="center" |23.,0%
! align="center" |56.,3%
| align="center" |1.,3%
| align="center" |0.,1%
| align="center" |1.,6%
|-----
| [[Брацлав]]
| align="center" |33.,2%
| align="center" |22.,7%
! align="center" |41.,7%
| align="center" |1.,5%
| align="center" |0.,3%
| align="center" |0.,6%
|-----
| [[Вінниця]]
| align="center" |35.,5%
| align="center" |17.,0%
! align="center" |37.,5%
| align="center" |7.,1%
| align="center" |0.,4%
| align="center" |2.,5%
|-----
| [[Гайсин]]
| align="center" |42.,1%
| align="center" |9.,4%
! align="center" |46.,1%
| align="center" |1.,8%
| align="center" |0.,1%
| align="center" |0.,5%
|-----
| [[Летичів]]
| align="center" |23.,7%
| align="center" |9.,0%
! align="center" |56.,6%
| align="center" |10.,2%
| align="center" |
| align="center" |0.,5%
|-----
| [[Літин (смт)|Літин]]
| align="center" |32.,3%
| align="center" |22.,6%
! align="center" |40.,6%
| align="center" |3.,8%
| align="center" |
| align="center" |0.,7%
|-----
| [[Сальниця]]
! align="center" |74.,6%
| align="center" |0.,4%
| align="center" |24.,3%
| align="center" |0.,5%
| align="center" |0.,1%
| align="center" |0.,1%
|-----
| [[Хмільник]]
| align="center" |46.,1%
| align="center" |1.,3%
! align="center" |51.,3%
| align="center" |1.,3%
| align="center" |
| align="center" |
|-----
| [[Могилів-Подільський]]
| align="center" |29.,2%
| align="center" |12.,0%
! align="center" |54.,6%
| align="center" |3.,1%
| align="center" |0.,3%
| align="center" |0.,8%
|-----
| [[Бар]]
| align="center" |33.,4%
| align="center" |4.,9%
! align="center" |57.,7%
| align="center" |3.,8%
| align="center" |
| align="center" |0.,2%
|-----
| [[Ольгопіль (Чечельницький район)|Ольгопіль]]
! align="center" |59.,5%
| align="center" |7.,7%
| align="center" |30.,3%
| align="center" |0.,8%
| align="center" |
| align="center" |1.,7%
|-----
| [[Проскурів]]
| align="center" |19.,4%
| align="center" |15.,2%
! align="center" |49.,7%
| align="center" |12.,4%
| align="center" |0.,3%
| align="center" |3.,0%
|-----
| [[Нова Ушиця]]
| align="center" |28.,8%
| align="center" |33.,3%
! align="center" |34.,8%
| align="center" |2.,8%
| align="center" |0.,2%
| align="center" |0.,1%
|-----
| [[Стара Ушиця]]
| align="center" |59.,6%
| align="center" |1.,1%
! align="center" |37.,9%
| align="center" |1.,4%
| align="center" |
| align="center" |
|-----
| [[Вербовець (Мурованокуриловецький район)|Вербовець]]
! align="center" |55.,5%
| align="center" |1.,6%
| align="center" |28.,6%
| align="center" |14.,1%
| align="center" |
| align="center" |0.,2%
|-----
| [[Ямпіль (місто)|Ямпіль]]
! align="center" |49.,7%
| align="center" |4.,2%
| align="center" |42.,7%
| align="center" |2.,5%
| align="center" |0.,3%
| align="center" |0.,6%
|+
|}
Рядок 402 ⟶ 412:
 
Релігійний склад населення (перепис 1897 року<ref>[http://etno.iatp.org.ua/nsklad/1897-konfesii.html/]</ref>) :
* [[православні]]&nbsp; — 2&nbsp; 358&nbsp; 497 (78,14 %)
* [[юдеї]]&nbsp; — 370&nbsp; 612 (12,28 %)
* [[католики|римо-католики]]&nbsp; — 262&nbsp; 738 (8,7 %)
* [[старообрядці]]&nbsp; — 18&nbsp; 849 (0,62 %)
* [[протестанти]]&nbsp; — 3&nbsp;8763876 (0,13 %)
* [[мусульмани]]&nbsp; — 3&nbsp;4603460 (0,11 %)
* інші&nbsp; — 267 (0,01 %)
* Православних церков&nbsp; — 1645, 7 чоловічих і 4 жіночих монастиря
* [[Синагога|Синагог]]&nbsp; — 89, єврейських молитовних будинків&nbsp; — 431
* Римсько-католицьких [[костьол]]ів і каплиць&nbsp; — 202
* Лютеранських церков&nbsp; — 4
* [[Мечеть]]&nbsp; — 1
[[Файл:Православні в Подільській губ.PNG|thumb|Православні в Подільській губ.|300px|right]]
[[Файл:Іудеї в Подільській губ..PNG|thumb|Юдеї в Подільській губ.|300px|right]]
[[Файл:Римо-католики в Подільській губ..PNG|thumb|Римо-католики в Подільській губ.|300px|right]]
[[Файл:Старообрядці в Подільській губернії.PNG|thumb|Старообрядці в Подільській губ.|300px|right]]
Найбільші громади юдеїв (за переписом 1897&nbsp; р.):
 
{| class="wikitable"
Рядок 430 ⟶ 440:
|[[Кам'янець-Подільський]]
|Кам'янецький
|<center>3593435 934
|<center>1622116 221
|<center>45,14
|-----
| [[Балта]]
|Балтський
|<center>2336323 363
|<center>1323513 235
|<center>56,65
|-----
| [[Могилів-Подільський]]
|Могилівський
|<center>2231522 315
|<center>1234412 344
|<center>55,32
|-----
| [[Вінниця]]
|Вінницький
|<center>3056330 563
|<center>1168911 689
|<center>38,25
|-----
| [[Проскурів]]
|Проскурівський
|<center>2285522 855
|<center>1141111 411
|<center>49,93
|-----
| [[Тульчин]]
|Брацлавський
|<center>1624516 245
|<center>1005510 055
|<center>61,90
|-----
Рядок 478 ⟶ 488:
| [[Хмільник]]
|Літинський
|<center>1165711 657
|<center>5977
|<center>51,27
Рядок 527 ⟶ 537:
| [[Городок (Хмельницька область)|Городок]]
|Кам'янецький
|<center>8&nbsp; 848
|<center>4&nbsp;2884288
|<center>48,46
|-----
|[[Кам'янець-Подільський]]
|Кам'янецький
|<center>35&nbsp; 934
|<center>4&nbsp;2114211
|<center>11,72
|-----
| [[Чернівці]]
|Ямпільський
|<center>8&nbsp;9948994
|<center>3&nbsp;3053305
|<center>36,75
|-----
|[[Проскурів]]
|Проскурівський
|<center>22&nbsp; 855
|<center>3&nbsp;2013201
|<center>14,01
|-----
| [[Вінниця]]
|Вінницький
|<center>30&nbsp; 563
|<center>2&nbsp;6292629
|<center>8,60
|-----
| [[Гречани]]
|Проскурівський
|<center>2&nbsp;1852185
|<center>2&nbsp;1512151
|<center>98,44
|-----
| [[Жмеринка]]
|Вінницький
|<center>13&nbsp; 944
|<center>1&nbsp;6381638
|<center>11,75
|-----
| [[Шаровечка]]
|Проскурівський
|<center>1&nbsp;3811381
|<center>1&nbsp;3681368
|<center>99,06
|-----
| [[Бар]]
|Могилівський
|<center>9&nbsp;9829982
|<center>1&nbsp;3321332
|<center>13,34
|-----
| Шостаківка ([[Шаргород]])
|Могилівський
|<center>1&nbsp;3481348
|<center>1&nbsp;2331233
|<center>91,47
|-----
|[[Мацьківці]]
|Проскурівський
|<center>1&nbsp;1681168
|<center>1&nbsp;1611161
|<center>99,40
|-----
| [[Оринин]]
|Кам'янецький
|<center>5&nbsp;7275727
|<center>1&nbsp;0611061
|<center>18,53
|-----
| [[Маниківці]]
|Летичівський
|<center>1&nbsp;1671167
|<center>1&nbsp;0071007
|<center>86,29
|-----
Рядок 618 ⟶ 628:
|[[Балта]]
| Балтський
|<center> 23&nbsp; 363
| <center>1&nbsp;8041804
| <center>7,72
|-----
| [[Брацлав]]
|Брацлавський
| <center> 7&nbsp;8637863
| <center>1&nbsp;1441144
| <center>14,55
|-----
Рядок 631 ⟶ 641:
|Брацлавський
| <center>953
| <center> 129
| <center>13,54
|-----
|[[Шура Копіївська]]
| Брацлавський
| <center> 2&nbsp;3152315
| <center> 964
| <center>41,64
|-----
| [[Борсків]]
| Вінницький
| <center> 1&nbsp;9341934
| <center> 1&nbsp;9271927
| <center> 99,64
|-----
| [[Вінниця]]
| Вінницький
| <center>30&nbsp; 563
| <center> 562
| <center> 1,84
Рядок 654 ⟶ 664:
|[[Жуківці (Жмеринський район)|Жуківці]]
|Вінницький
|<center>1&nbsp;7641764
|<center>1&nbsp;0141014
|<center>57,48
|-----
Рядок 666 ⟶ 676:
| [[Людавка]]
|Вінницький
|<center>1&nbsp;6001600
|<center>819
|<center>51,19
Рядок 672 ⟶ 682:
| [[Гайсин]]
|Гайсинський
|<center>9&nbsp;3749374
|<center>264
|<center> 2,82
Рядок 678 ⟶ 688:
| [[Женишківці]]
|Летичівський
|<center>2&nbsp;5042504
|<center>238
|<center>9,50
Рядок 684 ⟶ 694:
| [[Петраші]]
|Летичівський
|<center>2&nbsp;5342534
|<center>1&nbsp;2821282
|<center>50,59
|-----
| [[Літин (смт)|Літин]]
|Літинський
|<center>9&nbsp;4209420
|<center>534
|<center>5,67
Рядок 702 ⟶ 712:
|[[Бар]]
|Могилівський
|<center>9&nbsp;9829982
|<center>233
|<center> 2,33
Рядок 708 ⟶ 718:
| [[Куренівка (Чечельницький район)|Куренівка]]
|Ольгопільський
|<center>1&nbsp;3751375
|<center>322
|<center>23,42
Рядок 714 ⟶ 724:
| [[Пилипонівка]]
|Ольгопільський
|<center>1&nbsp;4661466
|<center>1&nbsp;3321332
|<center>90,86
|-----
| [[Пилипи-Хребтіївські]]
|Ушицький
|<center>1&nbsp;1221122
|<center>784
|<center>69,88
Рядок 732 ⟶ 742:
| [[Бушинка]]
|Ямпільський
|<center>1&nbsp;1041104
|<center>340
|<center>30,80
Рядок 744 ⟶ 754:
|[[Пилипи-Борівські]]
|Ямпільський
|<center>1&nbsp;0111011
|<center>961
|<center>95,05
Рядок 750 ⟶ 760:
| [[Юхимівка]]
|Ямпільський
|<center>1&nbsp;4351435
|<center>166
|<center>11,57
Рядок 759 ⟶ 769:
== Господарство ==
 
Головне заняття жителів&nbsp; — сільське господарство. Ремеслами в 1895 році займалося 69&nbsp; 399 людей. За даними 1886, кустарними промислами займалося більше 6&nbsp; тис. чоловік. У Проскурівському, Ольгопольському і Балтському повітах селяни деяких сіл займалися шиттям кожухів і кожушків, виробом овчин і шкіри і шиттям чобіт. У Вінницькому, Летичівському і Ольгопольському повітах існувало гончарне виробництво, в останньому&nbsp; — також вироблялися дерев'яні вироби; у Ямпольському&nbsp; — тесання каменів. Всіх фабрик і заводів в 1896&nbsp; р. було 5&nbsp; 171, з 28&nbsp; 501 робітниками.
 
У губернії на межі з Австрією були 2 [[митниця|митниці]]&nbsp; — Гусятинська та Ісаковецька, Гуківська застава і Сатановський перехідний пункт.
 
Залізниць було 565&nbsp; км, поштових доріг&nbsp; — близько 12&nbsp; тис.км, поштових станцій&nbsp; — 50, з 715 кіньми. Ґрунтових доріг&nbsp; — 3&nbsp; 307&nbsp; км.
 
Землевласники розводили головно яблука, груші і сливи, місцями і «волоські горіхи»; вишні і черешні стояли на другому плані; нерідкі персики і абрикоси; айва зустрічалися переважно в Балтському повіті. У селян переважали сливи і вишні. З ягід землевласники розводили полуницю, малину, смородину, аґрус. Кизил росте в дикому вигляді на південних кам'янистих схилах і стрімчастих берегах річок і струмків басейну Дністра. Дико ростуть також барбарис і терен. Виноград розводився головно в прибережній смузі Дністра. Виноробство існувало в Ольгопільському, Балтському, Ямпільському і Новоушицькому повітах.
Рядок 770 ⟶ 780:
{{reflist}}
 
== Див. також ==▼
== Джерела та література ==▼
* [[Поділля]]▼
* [[Кармелюк Устим Якимович]]▼
* [https://polona.pl/item/15038858/0/ Karta kamienieckiego powiatu — Wilno, 1820]▼
 
== Посилання ==▼
* Мороз Валентин Мороз. Україна у двадцятому столітті: 1900-1920 роки. Львів. «Астролябія». 2010. -496с. с.326-418.▼
* Україна. 1919 рік. : М. Капустянський. «Похід Українських армій на Київ-Одесу в 1919 році». Є. Маланюк. «Уривки зі спогадів». Документи та матеріали. — Київ. «Темпора». 2004. -558с— 558 с.▼
* Михайло Ковальчук Михайло. Невідома війна 1919 року: українсько-білогвардійське протистояння. — Київ. «Темпора». 2006. -576с— 576 с.▼
* Володимир Сосюра Володимир. Третя рота : роман. — Київ. «Знання». 2010. -352с.— 352 с. — C. 151-178.▼
 
▲== Джерела та література ==
* ''Маркова О. Є''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Podilska_huberniia Подільська губернія] // {{ЕІУ|8|303}}
* ''Кубійович&nbsp; В.'', ''Жарський&nbsp; Е.'', ''Ждан&nbsp; М.'' Поділля // {{ЕУ}}. Словникова частина.&nbsp; — Т.&nbsp; 6.&nbsp; — С.&nbsp; 2131—2145.▼
 
* [[Географічна енциклопедія України]].&nbsp; — Т.&nbsp; 2.&nbsp; — К., 1993.&nbsp; — С.&nbsp; 52.▼
=== Література ===
* ''Мазур&nbsp; О.'' Поділля // Довідник з історії України.&nbsp; — 2-еге видання.&nbsp; — К., 2001.&nbsp; — С.&nbsp; 586—587.▼
▲* ''Кубійович&nbsp;В.'', ''Жарський&nbsp;Е.'', ''Ждан&nbsp;М.'' Поділля // {{ЕУ}}. Словникова частина.&nbsp;— Т.&nbsp;6.&nbsp;— С.&nbsp;2131—2145.
▲* [[Географічна енциклопедія України]].&nbsp;— Т.&nbsp;2.&nbsp;— К., 1993.&nbsp;— С.&nbsp;52.
▲* ''Мазур&nbsp;О.'' Поділля // Довідник з історії України.&nbsp;— 2-е видання.&nbsp;— К., 2001.&nbsp;— С.&nbsp;586—587.
* [http://chigirin.narod.ru/book1.html Памятная книжка Подольской губернии на 1859 год. Каменец-Подольск. 1859]
* [http://chigirin.narod.ru/book4.html Список чинам, состоящим на службе в Подольской губернии на 1 июня 1872 года . Каменец-Подольск. 1872]
* [http://chigirin.narod.ru/book5.html Адресы должностных лиц, правительственных учреждений и частных фирм, находящихся в г. Каменец-Подольске. 1891 год]
* [http://chigirin.narod.ru/book6.html Адресы должностных лиц, правительственных учреждений и частных фирм, находящихся в г. Каменец-Подольске. 1892 год]
* [http://chigirin.narod.ru/book3.html Подольский адрес-календарь 1895 год . Каменец-Подольск. 1895]
 
▲== Посилання ==
▲* Валентин Мороз. Україна у двадцятому столітті: 1900-1920 роки. Львів. «Астролябія». 2010. -496с. с.326-418.
▲* Україна. 1919 рік.: М.Капустянський «Похід Українських армій на Київ-Одесу в 1919 році». Є.Маланюк «Уривки зі спогадів». Документи та матеріали. Київ. «Темпора». 2004. -558с.
▲* Михайло Ковальчук. Невідома війна 1919 року: українсько-білогвардійське протистояння. Київ. «Темпора». 2006. -576с.
▲* Володимир Сосюра. Третя рота:роман. Київ. «Знання». 2010. -352с. с.151-178.
 
▲== Див. також ==
 
▲* [[Поділля]]
▲* [[Кармелюк Устим Якимович]]
▲* [https://polona.pl/item/15038858/0/ Karta kamienieckiego powiatu — Wilno, 1820]
 
{{Губернії України}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Подільська_губернія