Цивільне судочинство: відмінності між версіями

'''Цивільне судочинство''' (заст. ''[[Цивільний процес]]'')  — це врегульований [[Норма права|нормами]] [[Цивільне процесуальне право|цивільного процесуального права]] порядок розгляду і вирішення [[цивільні справи|цивільних справ]].

ЗгідноВ зУкраїні статтеюпорядок 1здійснення чинногоцивільного ЦПКсудочинства України,встановлюється в[[Цивільний редакціїпроцесуальний Законукодекс України|Цивільним №процесуальним 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, порядок здійснення цивільного судочинства встановлюється ЦПКкодексом України]], яким також визначено юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів.

Відповідно до статті 2ЦПК, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язанізобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

''Провадження цивільного судочинства''  — це комплекс процесуальних дій, спрямованих на розгляд і вирішення певної категорії цивільних справ. В ЦПК визначено такі провадження в суді першої інстанції:

* наказне провадження  — призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо; відповідно до статті 161 ЦПК України конкретні категорії справ можуть розглядатися в наказному провадженні або в спрощеному позовному провадженні;

* позовне провадження  — характеризуються наявністю спору між двома сторонами з протилежними інтересами. Поділяється на:

** спрощене позовне провадження  — призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи;

** загальне позовне провадження  — призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні;

* окреме провадження  — спрямовуються на встановлення певних обставин, наявності юридичних фактів або юридичного статусу громадян, необхідних для реалізації суб'єктивних прав.

* можлива стадія - — врегулювання спору за участі судді;

* розгляд справи по суті.;

* апеляційне провадження;

* касаційне провадження;

* Ізарова І. О., Ханик-Посполітак Р. Ю.  Цивільний процес : посібник. – — Київ : ВД Дакор, 2018. – — 276 с.       

* Цивільне процесуальне право України: Підручник / Бичкова С. С., Бірюков І. А., Бобрик В. І. та ін.; За ред. Бичкової С. С. - — К., Атіка, 2009.