Електронно-променева трубка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
С.Гор (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
С.Гор (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
== Історія ==
Виникненню ЕПТ поклали початок дослідження електронних [[Катодні промені|(катодних) променів]], які проводили в основному, англійські фізики. В 1869 році [[Юліус Плюккер]] відкрив катодні промені, а в 1879 році його учень Йоган Гіторф провів дослідження їх властивостей. В 1879 році [[Вільям Крукс]] продовжив цю роботу та виявив, що [[магнітне поле]] викликає відхилення променів, а при їх попаданні на деякі речовини, в подальшому названі [[Люмінофор|люмінофорами,]] викликає їх світіння. Люмінофорами покривали екрани приймальних трубок. В 1894 році німецький фізик [[Філіпп Едуард Антон фон Ленард|Філіп Ленард]] виявив лінійну залежність світіння люмінофора від сили [[Електричний струм|струму]] в колі виникнення електронних променів. В 1899 році Й. Хіторф та В. Віхарт запропонували здійснювати фокусування променів за допомогою магнітного поля .
=== Історія виникнення телевізійних ЕПТ ===
Практичним застосуванням проведених досліджень було створення [[Електронно-променева трубка|трубки]] [[Вільям Крукс|Крукса]], яка використовувалась для вивчення катодних променів, та створення на її основі в 1897 році [[Електронно-променева трубка|осцилографічної трубки]] [[Карл Фердинанд Браун|Брауна]] для дослідження швидкоплинних електричних процесів. В процесі подальшої модернізації з метою поліпшення її технічних характеристик в [[Електронно-променева трубка|трубці]] Брауна був застосований розжарювальний [[катод]], вертикальна та горизонтальна електромагнітна [[Розгортка зображення|розгортка]], [[модулятор]] катодних променів. Це дало можливість використовувати трубку як електронний відтворювач [[Відеосигнал|відеосигналу]] та створення на її основі електронного тракту ТБ. На основі трубки Брауна був створоений [[кінескоп]]. В подальшому всі зусилля дослідників полягали у створенні передавальної ЕПТ.
На початку 20-х років український винахідник [[Грабовський Борис Павлович|Борис Грабовський]] розробив, сконстроював та 1923 року виготовив електронну передавальну трубку «Електронний комутатор».
1925 року американський винахідник В. Зворикін демонстрував передавальну та приймальну ЕПТ.
1925 року на транспортній виставці в Мюнхені, німецький вчений М. Дікман демонстрував телевізійну систему з електронними ЕПТ - передавальною (дисектор) та приймальною (модернізована трубка Брауна).
1927 року американський вчений [[Філо Тейлор Фарнсуорт|Філо Фарнсуорт]] використовував передавальну ЕПТ власної конструкції - дисектор.
1931 року німецький вчений Манфред Фон Арденна демонстрував телевізійну систему з електронними ЕПТ.
1935 року японський вчений Т. Такаянагі демонстрував телевізійну систему з електронними ЕПТ.
{{Розширити розділ|дата=лютий 2013}}
| |||