Опсікіон: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {| style="float: right; margin: 0 0 1em 1em; background: #f9f9f9; border: 1px #aaa solid; border-collapse: collapse; font-size: 90%; width: 280px;" | colspan="2... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 18:
|-
|}
'''Фема Опсікіон або Опсікій''' ({{lang-el|اθέμα Ὀψίκιον}}) — військово-адміністративна одиниця [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]] ([[фема]]), яка розташовувалась у північно-західній частині Малої Азії (сучасна Туреччина), отримавши назву від слово ''Obsequium'', тобто «[[почет]]» (або військовий почет, тобто дружина). Утворено у
== Історія ==
була створена на основе презентального війська, що розташовувалося поблизу Константинополя. Точна дата утворення феми невідома, проте Опсікіон був однією зі давніших фем, створених імператором [[Іраклій|Іраклієм]]. Перша згадка про неї відноситься до 626 року.
Фема на першому етапі свого існування охоплювала північний захід Малої Азії від протоки Дарданелли та річки [[Кизил-Ірмак|Галіс]]: Мізію, Віфінію, частину Галатії, Лідію і західну Пафлагонію. Є версія, що напочатку до неї входила також Фракія. Спочатку його столицею був місто [[Анкара|Анкіра]]. З огляду на стратегічне розташування очільниками феми зазвичай ставали родичі імператорів або члени їх почту. Юстиніан II пересилив до феми 30 тис. (за іншими відомостями 80 тис.) слов'ян з Балкан, сподіваючись зробити з них потужні загони проти арабів.
Опсікій маючи вигідне розташування неподолі від столиці імперії, значні багатства, щільне населення, часто був центром повстань проти імператорської влади. 668 року коміт [[Мецетій]] узурпував трон, вбивши імператора Константа II. У 713 році тут відбувся заколо проти імператора [[Філіппік (візантійський імператор)|Філіппіка]], внаслідок чого війська оголосила новим володарем [[Анастасій II|Анастасія II]]. У 715 році війська Опсікіона повалили Аннастасія II, поставивши імператором Феодосія III. У 716 році Опсікіон виступив на стороні Льва III Ісавра, але в 718 році війська феми виступили проти останнього, але зазнали поразки.
За часів Ісаврійської династії Опсікійська фема стає базою для прихильників іконошанування на противагу імператорам-іконоборцям. У 741 роках коміт [[Артавасд]] використовував фему для захоплення влади за часів імператора Костянтина V. Після повалення Артавасда у 740-х роках з Опсікійсткої феми було викоремлено феми [[Букеларії]] й [[Оптіматон]]. Водночас в Опсікії розташувалися нові частини, що були іконоборцями. У 766 році придушено нове повстання військ Опсікіона проти цього імператора. У 820 році Опсікіон був однією з важливіших фем у протистоянні з повсталими [[Фома Слов'янин|Фоми Слов'янина]].
У 866 році стратег Георгій Пегані разом зі страгатом [[Фракісій (фема)|Фракісійської феми]] Сімбатієм повстав проти імператора [[Василій I Македонянин|Василя I]], проте виступ було придушено. До кінця IX століття в долі Опсікіона почалися зміни: фема змінила свій статус з елітної на кіннотну, її підрозділи були поділені на турми.
У 932 році в феме почалося повстання [[Василь Мідна Рука|Василя Мідної руки]] проти імператора [[Роман I Лакапін|Романа I]], але зазнало поразки, а очільника було схоплено й страчено.
У 1080—1081 роках скориставшись боротьбою за імператорський трн землі феми були захоплено султаном Сулейманом ібн Кутулмишем. Лише в результаті Першого хрестового походу у 1090-х роках візантійська імперія зуміла відновити владу на цих землях. За наказом імператора [[Олексій I Комнін|Олексія I]] фему було відновлено. За часів імператорів з династії Комнінів пережила новий розквіт.
У 1204 році після падіння Константинополя (захоплено учасниками Четвертого хрестового походу) західні турми фема стала частиною Латинської імперії, в той час як адміністративний центр Опсікіона — Нікея — стала столицею Нікейської імперії. У 1224 році нікейський імператор Іоанн III відвоював втрачені землі. У 1234 році об'єднано з Егейською фемою.
== Адміністрація ==
Спочатку на чолі феми призначався [[коміт]]. Сама фема поділялася на доместікати, що формували ся на основі військових частин оптиматів (готів-федератів) та букеларіїв (елітні частини легкої кінноти)). Війська феми складали 18 тис. вояків. З 870-х років намісник отримав звання стратега. Він отримував платню в 30 лібрів золота. Війська феми складали 6 тис. вояків. Адміністративним центрмо стало місто [[Нікея]]. Імператор [[Костянтин VII багрянородний|Костянтин VII]] у своїй праці «Про управління імперією» згадує такі міста феми: Котієй, Дорілей, Мідайон, Апамея, Мірлея, [[Лампсак]], Паріон, [[Кізік]] і [[Абідос]].
== Відомі стратеги ==
* [[Тиберій II Костянтин|Тиберій]] (568—574)
* [[Мезетій]] (668)
* Ісой (710—711)
* Георгій Вурам (711—713)
* [[Артавасд]] (717—741)
* Катакіла (820-ті)
== Джерела ==
* Pertusi, A. Constantino Porfirogenito: De Thematibus. — Rome, Italy : Biblioteca Apostolica Vaticana, 1952.
* Haldon, John F. Byzantine Praetorians: An Αdministrative, Ιnstitutional and Social Survey of the Opsikion and the Tagmata, c. 580-900. — Bonn, Germany : R. Habelt, 1984. — Vol. 3. — ISBN 3774920044.
* Lounghis, T. C. (1996). «The Decline of the Opsikian Domesticates and the Rise of the Domesticate of the Scholae». Byzantine Symmeikta (10): 27–36. ISSN 1105-1639.
* R. Lilie, Bisanzio la seconda Roma, Newton & Compton, Roma, 2005, ISBN 88-541-0286-5
[[Категорія:Візантійські феми]]
| |||