Пізній палеоліт України: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 216:
* ''Шан-кобинська'' у Криму та її ''білоліська група'' у Північно-Західному Надчорномор’ї,
*[[Сосруко (стоянка)|Сосруко]] на Кавказі<ref name=":15" /><ref name=":14" />.
=== Красносільська культура ===
Красносільська культура характерна грубими черешковими наконечниками стріл, часто асиметричної форми, сколовою технікою розколювання кременю, одноплощинними нуклеусами, короткими скребачками, ретушованими різцями на сколах. Красносільська людність полювало на північних оленів. Була поширена у Надрип’ятті, Надніманні, Верхів'ях Наддіпрянщини у ІХ тисячоріччі до Р. Х. В Українському Поліссі досліджено стоянки [[Красносілля]] Е, [[Великий Мидськ|Великий Мидськ]], [[Лютка]], [[Самари]], [[Раска]], [[Бір]]<ref name=":15" /><ref>{{Cite book|title=Фінальний палеоліт північного заходу Східної Європи|last=Залізняк|first=Л.Л.|year=1999|publisher=|location=Київ|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
Культура має походження від [[Лінгбійська культура|лінгбійської культури]], населення якої 11 тисяч років тому просунулося за стадами оленів із Заходу на Полісся. На ранніх красносільських стоянках виявлено великі наконечники типу лінгбі. Наприкінці ІХ тисячоріччя до Р. Х., із заходу посунула людність [[Свідерська культура|свідерської культури]], тому красносільська людність рушила з Полісся через Горішню Наддніпрянщину на Горішнє Надволжя, де воно відіграло значну роль у первинному заселенні тих країв.
Внаслідок потепління близько 10 тисяч років тому призвело до виникнинню на основі красносільської культури заключної давньокам'яної доби середньокам'яних культур:
* [[Пісочнорівська культура|пісочнорівської]] у Подесінні,
* [[Гренська культура|гренської]] і Горішній Наддніпрянщині,
* [[Ієневська культура|ієнівської]] у Горішньому Надволжі.
== Джерела ==
| |||