Страсбург: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Batsv (обговорення | внесок) доповнення |
Batsv (обговорення | внесок) →Історія: уточнення |
||
Рядок 51:
[[Алемани]] тут билися проти Римської Імперії у [[357]] році. Вони були розбиті [[Юліан]]ом, пізніше — Римським Імператором; алеманський король Хонодомаріус (Chonodomarius) потрапив до полону. [[2 січня]] [[366]] року алемани перейшли у великій кількості вкритий кригою Рейн та потрапили до Римської Імперії. На початку [[5 століття|V століття]] алемани завоювали землі та осіли на території сучасних Ельзасу та більшої частини [[Швейцарська Конфедерація|Швейцарії]].
У [[5 століття|V столітті]] місто послідовно належало алеманам, [[гуни|гунам]] та [[Франки|франкам]], які називали його Стратісбургум (''Stratisburgum''), Стратебургум (''Strateburgus''), потім Штрасбург ('''Straßburg'''). У [[842]] році тут мала місце Страсбурзька присяга, текст на трьох мовах, що мав, окрім [[латинська мова|латинської]] та німецької, і французький варіант — один із найстаріших текстів цією мовою. Великий комерційний центр — Страсбург — у [[923]] році опинився у складі [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]], у провінції ''Герцогство Лотарингія'', під владою місцевого герцога та, опосередковано, короля ''Анрі І''. Рання історія міста пов'язана також із конфліктом між місцевим архієпископом та жителями Страсбурга.
Революція [[1332]] року призвела до утворення місцевого самоврядування; Страсбург проголосив себе вільною [[республіка|Республікою]]. Смертоносна [[чума]] [[1348]] року принесла чимало збитків. Слідом за нею, [[14 лютого]] [[1349]] року відбулося масове насилля над [[євреї|євреями]]. То був один з найбільших погромів у передсучасній [[історія|історії]]: від 2500 до 3000 євреїв були публічно страчені (спалені), а попіл розвіяли за межами міста. [http://judaisme.sdv.fr/histoire/historiq/stval/stval.htm] До кінця [[18 століття|XVIII століття]] єврям заборонялося з'являтися у [[місто|місті]] після десятої [[година|години]] вечора. Про час, коли їм треба було покинути місто, нагадували герольди (оповісники) за допомогою [[Валторна|валторни]] (Ґрюсельгорн, Grüselhorn). У наші часи дзвін Собору традиційно продовжує сповіщати жителів увечері.
|