Пізній палеоліт України: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 204:
Осокорівська культура сформувалася на основі місцевих епіграветської культури<ref name=":15" /><ref name=":14" />. Стоянка Рогалик VІІ демонструє індентичність епіграветського інвентаря з рогалицькими пам’ятками осокорівського часу, коли до нього додалися трапеції осокорівського типу.
=== Шан-Кобинська культура ===
[[Шан-кобинська культура|Шан-Кобинська культура]] (у гірському Криму) та її [[білоліська група]] (у Північному Надчорномор’ї) характерні численними грубими сегментами одно- та двоплощинними нуклеусами для грубих пластин, кінцеими скребачками, різцями на пластинах. Печерні пам’ятки шан-кобинської культури: Шан-Коба (шари 5 й 6), Фатьма-Коба (шари 5 й 6), грот Водопадний (шар 2), Буран-Кая, Заміль-Коба 1, Сюрень 2 (верхній шар), Алимівський навіс (шари 3 й 4). Основою господарства було полювання на копитних гірських лісів й степових травоїдних (благородний олень, косуля, вепр, сайгак, кінь та бізон).
Шан-кобинська культура та білоліська група постали з епіграветських традицій. Вони, належали до романелло-азильської культурної області із сегментоподібними мікролітами, що розвивалися у Південній та Центральній Європі, у Криму та на Кавказі за заключної давньокам’яної та початку середньокам’яної діб у 12-9 тисячах років тому. До азило-романельської культурної спільноти відноситься:
* [[азильська культура]] півдня Франції,
* [[Романеллі|романелліська культура]] Італії,
* [[Федермесер культура|федермессерська культура]] Німеччині,
* [[Вітув]] й [[Тарново]] Польщі,
* ''Шан-кобинська'' у Криму та її ''білоліська група'' у Північно-Західному Надчорномор’ї,
* [[Сосруко]] на Кавказі<ref name=":15" /><ref name=":14" />.
== Джерела ==
| |||