Феодор (куропалат): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{особа |ім'я =Феодор |оригінал імені =Theodorus |інші імена = |псевдонім... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 24:
|суспільний стан =
|діяльність =
|титул =
|посада =[[куропалат]] |військове звання =
|платня =
Рядок 54:
}}
'''Феодор''' (д/н — після [[636]]) — військовий діяч ранньої [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]].
== Життєпис ==
Походив з вірменського шляхетського роду. Молодший син [[Іраклій (екзарх)|Іраклія Старшого]], екзарха Африки. Разом з батьком і братом Іраклієм у 609—610 роках брав участь у поваленні імператора [[Фока|Фоки]]. Після сходження брата на імператорський трон отримав ранг і посаду куропалата.
У 1612 році після відсторонення Пріска з посади [[magister militum]] per Orientem (військового магістра Сходу), його повноваження були поділені між Феодором та [[Філіппік (магістр війська)|Філіппіком]], які спільно здійснили декілька рейдів в межі Сасанідської держави, змусивши шахбеда Шахіна відступити з Босфору. 613 року під орудою імператора Іраклія брав участь у військовому поході до Сирії, який завершився поразкою. В результаті перські війська зайняли Кілікію.
Внаслідок цих невдач Феодору тривалий час не доручалися військові підрозділи. До 620-х років він займався переважно керівництвом палацової адміністрації. 622 року брав участь у військовому поході Іраклія проти Персії., але не мав якогось командування. Лише у 626 році на чолі війська виступив проти шахбеда Шахіна, який вдерся до Малої Азії. Феодор зумів завдати поразки персам, а потім швидко повернувся до Константинополя, який взяли в облогу війська Аварського каганату. Феодор не брав участь у вирішальних боях, де аварам було завдано відчутної поразки, проте був учасником перемовин з представниками кагана.
У 628 році після укладання мирного договору з Персією отримав завдання слідкувати за виходам перських військ з міст Сирії та Месопотамії. Незважаючи на спротив жидівських громад (насамперед в Едессі, де Феодору довелося застосувати силу) та деяких перських залог, Феодор домігся виконання умов договору, який було остаточно реалізовано у 630 році.
Після цього на посаді намісника почав керувати усіма військами східних провінцій. В цей час починаються арабські напади на візантійську територію. 629 році спільно з імператором завдав поразки арабам у битві при Муті. Її результатом стало заспокоїння ситуації до середини 630-х років.
У 634 році араби на чолі із [[Халід ібн аль-Валід|Халідом ібн аль-Валідом]] та [[Амр ібн аль Ас|Амром ібн аль Асом]] вдерлися до провінція Палестина I, де їх зустрів Феодор, але у битві при Аджнадайном (відома також як битві при Габії або Джабії) зазнав важкої поразки. Внаслідок цього вимушен був відступити до Сирії, де в Антіохії почав відновлювати війська. Ситуацію погіршило повстання жидів в Палестині, що перейшли на бік арабів, а в Сирії точилася боротьба між православними, монофізитами та монофелітами.
636 року Феодор брав участь у відвоюванні міст Емеса і Дамаск у арабів. Але подальша невздатність протистояти арабським військам викликало незадаволення імператора, що відсторонив Феодора від усіх посад. За іншими відомостями причиною відсторонення став шлюб імператора з його небогою, який цекрва розглядала як кровозмішання. За це Феодор також критикував свого брата. По поверненню до Константинополя за наказом імператора Феодор наразився на приниження й арешт.
== Родина ==
* Феодор (д/н—637)
* Григорій
== Джерела ==
* Greatrex, Geoffrey; Lieu, Samuel N. C. (2002), The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars (Part II, 363—630 AD), Routledge, ISBN 0-415-14687-9
* Greatrex, Geoffrey; Lieu, Samuel N. C. (2002), The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars (Part II, 363—630 AD), Routledge, ISBN 0-415-14687-9
* Kaegi, Walter Emil (2003), Heraclius: emperor of Byzantium, Cambridge University Press, ISBN 0-521-81459-6
[[Категорія:Візантійські військовики]]
[[Категорія:Династія Іраклія]]
| |||